Нещодавно виповнилося 45 років Костянтину Завальнюку.
Костянтин – єдиний мій товариш, який багато років послідовно й систематично досліджує Визвольну боротьбу українського народу за свою незалежність у 1917 – 1920-х роках з тих же позицій, що і я.
Костянтинові є чим похвалитися, хоч він цього ніколи не робить через свою надзвичайну скромність. Він автор та співавтор 16 книг, одну з яких написав разом зі мною (“Трагедія отамана Волинця”). Загалом наша співпраця триває вже 10 років.
Ось назви деяких його книг: “Лицарі волі: повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.), “Життя в ім’я України”, “Останній з визначних Щеньовських: Черленківська минувшина”, “Тарноградський. В. П. Життя і волі голоси”, “Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.), “Отаман-галичанин Іван Голуб”, “Як на вільне радісне свято” (Українська поезія доби Національно-визвольних змагань (1917 – 1921 рр.)”...
Щоб збагнути Костянтина Завальнюка внесок в українську історіографію, скажу, що лише книгою “Лицарі волі...” він повернувся Батьківщині 800 імен та біографій учасників Визвольної війни проти російських окупантів.
Костянтин Завальнюк народився у сім’ї ратаїв – Віктора та Клавдії. Прийшов у світ 19 лютого 1963 р. в с. Комарів (нині с. Урожайне), тепер Тиврівського району Вінницької області. 1984 року закінчив історичний факультет Вінницького педагогічного інституту. Вісім років вчителював у с. Черемошне на рідній Тиврівщині. Від 1994 р. він працює у Державному архіві Вінницької області на посаді провідного спеціаліста. Кандидат історичних наук. Член Національної спілки журналістів України, Історичного клубу “Холодний Яр” та Українського товариства “Меморіал” ім. Василя Стуса. Козак Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна.
Дослідження Визвольної боротьби Костянтин Завальнюк поєднує зацікавленістю уфологією. І в цій царині він написав кілька книг, наприклад, “Земні сліди “Зоряних воєн” та “Між Небом і Землею”. Окрім того, Костянтин є автором багатьох публікацій із краєзнавчої тематики в періодичній пресі. Регулярно виступає і на вінницькому радіо.
Костянтин – добрий і чуйний товариш. Я радію, що в мене є такий побратим.
Вітаючи його з 45-тиліттям, бажаю не зупиняти своєї святої праці. Було би непогано, якби вінницька влада нарешті відчула свій обов’язок допомогти Костянтинові Завальнюку у виданні його унікальних досліджень. Уже й час відзначити, хоча б на обласному рівні, його багаторічну працю у відтворенні героїчної історії українського народу та поверненні тисяч імен праведників. Ми з Костянтином однаково гостро відчуваємо кривду у ставленні до них, які знеславнені безпам’ятством нинішнього та й попередніх поколінь. А найбільшою нагородою для нас стане відновлення справедливості до них, увічнення їхнього подвигу нашим поколінням.
Від імені історичного клубу “Холодний Яр”
Роман КОВАЛЬ |
