Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


«“Подєбрадський полк” Армії УНР» у Галичині


«“Подєбрадський полк” Армії УНР» у Галичині 19 – 22 лютого 2016 р. в Болехові, Моршині, Стрию, Дрогобичі та Львові відбулися презентації 1-го тому енциклопедії Визвольної боротьби. Видання представили Роман Коваль і кобзар Тарас Силенко

 

Організатори презентацій – голова ГО “Майдан Стрийщини” Вікторія Коцур, почесний голова Болехівської організації Союзу українок Лариса Дармохвал, секретар Моршинської міської ради Микола Воєвода, директор санаторію “Дністер” Ніна Половинко, колектив Дрогобицької міської бібліотеки ім. В’ячеслава Чорновола, члени Історичного клубу “Холодний Яр” Любомир Хамуляк і Орест Абрагамович, директор Галицької гімназії м. Львова Оксана Цура, директор Львівської обласної наукової бібліотека Іван Сварник і журналіст Наталка Криничанка.
В енциклопедії «“Подєбрадський полк” Армії УНР» уміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (ЧСР, 1922 – 1932).
У військовій частині, розташованій у м. Стрию, Роман Коваль представив спогади сотника Бориса Монкевича “Похід Болбочана на Крим”. Офіцерам, які раніше служили в Криму, Вікторія Коцур подарувала 10 книжок Бориса Монкевича. Подарував свої видання і Роман Коваль. А потім було свято у Стрийському народному домі. Ось відгук Віра Дмитренко. “Міжнародний день рідної мови сьогодні в Стрию відзначили в особливий спосіб. Ведучими свята були українці, які у найскрутнішій ситуації не зрадили рідної мови, рідного слова, рідної землі, присяги на вірність Україні. Війна змусила їх залишити свої домівки в Криму, Маріуполі, Луганську і Донецьку. Наше місто стало для них новим домом. Впродовж дійства я насолоджувалася рідною мовою і бачила щасливі очі виступаючих, дорослих і дітей. А ще була зустріч з письменником Романом Ковалем, який був зворушений почутим і побаченим. У цей вечір в Народному Домі звучала колискова у виконанні Мар’яни Мазур, а ще бриніла кобза в руках у Тараса Силенка і звучали пісні у виконанні кобзаря... Емоції зашкалювали!”
У Галицькій гімназії м. Львова гості з Києва представили книжки для дітей – “Таємниця отамана Зеленого” і “Крізь павутиння змосковщення” – про юних розвідників отамана Зеленого та дитячі й юнацькі роки члена РУП, борця за Львівський український університет Павла Крата і його брата Михайла Крата, генерала-поручника Армії УНР.
Участь у презентації в Львівській обласній наукової бібліотеці взяли й сини випускників УГА в Подєбрадах, героїв книжки – д. м. н. Олександр Кіцера та д. т. н. Роман Базилевич, відомі дослідники Визвольного руху Микола Посівнич, Орест Круковський, Степан Пахолко, громадський діяч Ярослав Андрушків, вояки АТО, а також хор “Золоті літа”. З Романом Базилевичем прийшла вся його родина – син, онуки, правнуки, праправнуки Петра Базилевича, старшини Запорозького корпусу Армії УНР.
У своїх виступах професори Олександр Кіцера та Роман Базилевич щиро дякували упорядникам книжки Романові Ковалю та Вікторові Моренцю за публікацію невідомих досі документів про їхніх батьків, а співпрацівник Музею Визвольної боротьби Орест Круковський так висловився про Романа Коваля: “Блискучий промовець – повна зала наукової бібліотеки у Львові заворожено його слухала”.
Користуючись нагодою, Історичний клуб “Холодний Яр” щиро вітає професора Олександра Кіцеру з 85-літнім ювілеєм і бажає йому довгих літ у Самостійній Україні.
Зустрічі збагатив кобзар Тарас Силенко. Ось пісні, які він виконував: “Ой, Морозе-Морозенку, славний ти козаче!” (історична козацька), “Тече Кубань аж у лиман” (кубанська історична народна), “Чи чули-сте, милі браття, як боролось Закарпаття?” (історична народна), “Ой, то не хмара – московська навала" (слова С. Кандиби; про Тараса Бульбу-Боровця) “Вже день війни народної” (повстанська), “Ой сів пугач на могилі” (історична козацька), “Із города Конотопа військо виступало” (історична козацька про перемогу Івана Виговського над москалями 1659 року), “На Крути” (сл. Олекси Кобця, муз. Миколи Литвина), “То не хмара гуде” (повстанська, про Чорних запорожців).
На Личаківському цвинтарі Роман Коваль, Тарас Силенко і проф. Андрій Базилевич вшанували могили онука січового стрільця Михайла Гаврилка Ярослава Абрагамовича, який несподівано помер 15 лютого ц. р., і чотаря УГА, випускника Української господарської академії в Подєбрадах Петра Базилевича, вбитого совєтськими військовими на вулицях Львова в 1946 році. Тарас Силенко заспівав їм козацьку поминальну “В чистім полі візок біжить мальований” та січову пісню “Як з Києва в Житомир січовики манжали...” Вклонилися кияни й могилам козаків Небесної сотні, вояків АТО, Армії УНР, УГА, дивізії “Галичина” УПА та інших діячів Визвольного руху. Слід зазначити, що нам, східнякам, треба повчитися у галичан, як треба вшановувати борців за волю України!
Подію висвітлювали Львівське та Стрийське радіо і телеканал ZIK. “Ми з Віктором Моренцем не історики академії, ми історики вояцької України, тих людей, які боролися за нашу державу”, – зазначив Роман Коваль в інтерв’ю телеканалові ZIK. За його словами, особливістю книги «“Подєбрадський полк” Армії УНР» є те, що вона базується на автобіографіях та світлинах героїв. “Ці фотографії об’єднує сум в очах, сум за втраченою Батьківщиною”, – сказав письменник.
Щира подяка організаторам та Михайлові Радецькому, батькові восьми дітей, машиною якого й був здійснений рейд у Галичину.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

  

На світлині Наталки Криничанки – Роман Коваль (у центрі) й Тарас Силенко (праворуч) з нащадками борців за волю України, випускників УГА в Подєбрадах Омеляна Кіцери і Петра Базилевича – проф. Олександр Кіцера (ліворуч від Р. Коваля), проф. Роман Базилевич (праворуч від Р. Коваля), всі інші – нащадки і рідні Петра Базилевича, серед них і його онук проф. Андрій Базилевич (тримає хлопчика).
Львівська обласна наукова бібліотека, 22 лютого 2016 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ