 Українська господарська академія в Подєбрадах стала символом соборності та боротьби за неї, адже в ній навчалися вояки різних українських формацій з Великої України, Галичини, Буковини, Бессарабії, Кубані, Таврії, Донщини, Пінщини, Грубешівщини, Пряшівщини, Лемківщини, Берестейщини, Перемищини, навіть Зеленого Клину. Світлі лики вояків Роман Коваль демонстрував під час своїх виступів 20 і 22 січня в Національній бібліотеці ім. Володимира Вернадського та Освітній асамблеї, де він презентував книжку “Подєбрадський полк” Армії УНР”, написану ним у співавторстві з Віктором Моренцем.
Трохи раніше, 13 січня, Роман Коваль прочитав лекцію “Українські Подєбради” для курсантів Центру спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”.
Окрасою презентацій стали виступи 1-го заступника голови Національної спілки письменників України Володимира Шовкошитного, поета Василя Ковтуна і кобзаря Тараса Силенка.
Ось кілька відгуків учасників зустрічей. “22 січня прослухала лекцію Романа Коваля в приміщенні Освітньої асамблеї в Києві, – написала Вікторія Блаженко. – Пан Роман, як завжди, блискуче провів зустріч. Його розповідь про людей виняткової мужності, потужного інтелекту й патріотизму не залишають байдужим. Результати праці Коваля вражають, а його спостереження і висновки дають надію на краще майбуття для нашого страдницького народу. Лекція цікава, повчальна і надихає на працю в ім’я України. Дослідник історії традиційно зібрав найцікавіших людей, чиї натхненні виступи вселяють віру в те, що Україна врешті-решт здолає всіх ворогів! Познайомилася зі світлими душами, щирими і талановитими, – кобзарем Тарасом Силенком, поетом Василем Ковтуном, сподвижником Максимом Селюзкіним, азовцем Сергієм, який вразив мене колись на презентації книжки Василя Шкляра. Тоді він з тугою в очах згадував своїх побратимів, тяжко пораненого друга…
Ваші презентації, пане Романе, – це справжнє дійство. За емоційним впливом я можу порівняти презентацію видання “Подєбрадський полк” Армії УНР” лише з виступом “Піккардійської терції”. Я була вражена в листопаді 2015 року, на презентації в Інституті українознавства, а мої друзі – 20 січня, у бібліотеці ім. Володимира Вернадського.
Дякую Освітній асамблеї за цей неймовірний вечір… і за смаколики. Так тримати!”
“Труди пана Романа вражають, – відгукнувся поет Василь Ковтун. – Вони несуть правду про наше минуле, водночас утверджуючи в наших серцях почуття відданості справі пращурів у часи не менш буремні. Але не менше мене вразили організатори цього дійства – студентська ініціатива “Освітня асамблея”. Ці молоді симпатичні панянки Тетяна Бур’янова і Олександра Юр’єва своєю працею укріплюють підвалини нашої соборності, боротьба за яку триває й нині. Мені було за честь виступити перед молодіжною аудиторією з віршами про героїв Небесної Сотні та “кіборгів” Донецького аеропорту. Очі слухачів надихають і додають сил для боротьби. Йде нове покоління! Наше! Все буде Україна!”
“Як зворушує історія боротьби прекрасних людей, які, не вагаючись, йшли в “бійку” за Україну, а по поразці, не зневірившись, присвятили себе науці, щоб, повернувшись, віддати всього себе Україні, – написав член Історичного клубу “Холодний Яр” Максим Селюзкін. – Ця книжка відкриває для нас великих українців, що виборювали майже сто років тому Самостійну Україну”.
“Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина…” Цей рядок із поезії Володимира Сосюри я згадала, коли слухала Романа Коваля в Національній бібліотеці ім. Володимира Вернадського, – так почала статтю, уривок з якої наводимо, доктор історичних наук, завідувач відділу Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського Надія Стрішенець. – Роман Коваль презентував нове видання – «“Подєбрадський полк” Армії УНР» – п’яту книжку із серії “Видатні українці” Історичного клубу “Холодний Яр”. Для авторів це не просто чергове видання. Дослідження історії Визвольної боротьби українського народу – їхній життєвий поклик.
Про життєві історії борців за волю України Роман Коваль розповідав не безсторонньо, як академічний дослідник, а глибоко переймаючись долями кожного.
Як багато ще в нашій історії недослідженого, невідкритого, невідомого! Ніби ж написані нові підручники, виходять книги й захищаються дисертації, а ми так мало знаємо про Армію УНР. Скільки прізвищ козаків чи командирів цієї армії може назвати навіть освічена людина?..
Душевний настрій зустрічі створив кобзар Тарас Силенко. Кобза звучала як музичне продовження лекції про Михайла Телігу, бандуриста Дмитра Байду-Суховія та діячів Кубанської Народної Республіки, які чималою колонією зібралися в Подєбрадах. Пісня “Тече Кубань” багатьом нагадала сьогодення. Та не знали козаченьки, яке буде горе,
Аж десь узявсь та й піднявсь більшовик війною
Третє літо на цім світі ллється кров рікою… Тарас Силенко виконав пісню про Карпатську Україну, за яку збройно боролися “подєбрадці” в 1939 році. Вперше ми почули і пісню про Тараса Бульбу-Боровця “Ой то не хмара – московська навала” (слова С. Кандиби). У ній є такі слова: Ой не журися, рідная мати,
Ще нам не кінець!
За рідну волю кличе до бою
Бульба-Боровець. Про “подєбрадців” та борців за волю України інших епох треба знімати фільми, робити радіопередачі, писати художні твори. А ще їхні прізвища мають посісти гідне місце в “Енциклопедії сучасної України” та інших виданнях Інституту енциклопедичних досліджень НАН України”. 
|
