Житель м. Ірпеня Володимир Коротя в складі ЗСУ захищає нашу Батьківщину на Донбасі. Йому – 28 років. Уже відслужив строкову службу, здобув вищу освіту, за фахом інженер-технолог, одружений, виховує сина.
Нещодавно Володимир приїздив додому у відпустку. Розповів, що в армії немає поділу на східняків і західняків, а в т. зв. ополчення пішли переважно асоціальні елементи – п’яниці, наркомани, злодії. Якби не вторгнення російських військ, то війни на Донбасі вже давно не було б.
Підрозділ, де служить Коротя, держава забезпечила зброєю, одностроями й харчами. Допомагають і харківські волонтери. Однак сучасну військову техніку, яку показують по телевізору, Володимир на передовій не бачив. Правда, якщо від’їхати кілометрів тридцять від передової, то можна побачити підрозділи Національної гвардії, дуже гарно озброєні.
Після спілкування з місцевими складається враження, що вони досі жили в СССР. Українська держава не вела ніякої виховної роботи. Наші військовики пояснюють, що означає державний прапор, герб, червоно-чорний прапор, хто такий Степан Бандера і за що він боровся. Підрозділ, де служить Коротя, вже називає себе “Просвітою”. Але не всі наші бійці добре “підковані”. Привертає увагу слабкість політико-виховної роботи у нашому війську. Людей мобілізовують і нерідко, не провівши належної роз’яснювальної роботи, відправляють на фронт. А ще армії бракує патріотичної літератури. Щоб виправити цей недолік, голова Ірпінської організації ВО “Свобода” Богдан Мельничук передав Володимиру Короті невелику бібліотечку, зокрема, роман “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, книжки Романа Коваля “Тиха війна Рената Польового” і “Чорний Ворон”, а також видання Данила Кулиняка “Козак у рясі” і “Блюститель благочестя Данило Братковський”.
Земляки радіють, що Патріарх Київський і всієї Руси – України Філарет визнав заслуги Володимира Короті й нагородив його медаллю “За жертовність та любов до України”.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ |
