Будинок Русових був збудований у старовинному стилі. Мав він десять кімнат,
дві великі зали та великий мезонін. Зали і кімнати було чудово прибрані, обставлені
гарними старовинними меблями. Кожна річ, кожна картина чи малюнок нагадували
про давню історію роду, який жив тут упродовж кількох поколінь. Ці портрети
старих, важних генералів лякали не одне покоління дітей своїми суворими поглядами.
Бігаючи по кімнатах, діти намагались наодинці не дивитися на них, інакше погляди
могли зустрітись. Тоді зникав веселий настрій... Та залишалася якась “таємнича
пошана до сих старих, поважних генералів”... Чи не кожна річ у маєтку була пов’язана
з якимось спогадом... Кілька поколінь переживали в цьому будинку і горе, і радість...
Русови повернулись до свого маєтку в Олешню взимку 1918 р. – очевидно, тікали
з Києва від більшовиків. Але більшовицька влада була й у селі.
Якийсь час їх не чіпали, та одного гарного березневого ранку 1918 року до них
на подвір’я в’їхали вози з лопатами та кирками. Неподалік будинку Русових більшовики
збирались копати шанці бо німці, вигнавши червоних москалів з Києва, залізним
потоком посувались далі на схід.
Що таке московська культура в інтерпретації більшовиків Русови вже знали, а
в той день вони пересвідчилися ще раз.
“Боже, що вони там наробили! – писала Олена Русова. – На канапи влазили з чоботами,
на крісла ставали ногами і підстрибували на пружинах; а портрети старих генералів
вони порізали шаблюками на шматочки (бо були-ж буржуї). Так було гірко дивитись,
як вони розтягали речі, розбивали вази, люстри, ламали стільці, наносили в кімнату
великі оберемки дров і рубали їх в кімнаті, так, що все трусилось і луна розходилася
по великих холодних кімнатах, а від підлоги відлітали шматки дерева. Зовсім
як якісь дикі звірі... Запалили комин, так що світло стало на всю кімнату і
почали не то співати, не то кричати, так, що на вулицю було чути...
А ми за стіною слухали їх...”
Роман КОВАЛЬ
Біографічна довідка
РУСОВА (Залевська, Рейтерова) Олена Миколаївна (6.6.1897, м. Кам’янець-Подільський
– після 1939). Вчителька, інженер. Закінчила 7 класів Кам’янецької жіночої гімназії
і 8-й клас у Полтавській педагогічній гімназії А. Вахніної. Вчителювала у вищій
початковій школі (Кам’янець-Подільський, 1916 – 1917). 1918 року прослухала
семестр на природничому відділі Вищих жіночих курсів у Києві. Навчання продовжила
на природничому відділі Державного українського університету в Кам’янці-Подільському.
Від 1920 р. вивчала філософію у Відні. Закінчила агрономічно-лісовий факультет
Української господарської академії в Подєбрадах 1928 року. З Чехословаччини
виїхала до Харбіну (Китай). До війни Олена ще листувалася з Марією Проходою,
але Друга світова всі зв’язки перервала. Подальша доля невідома. Спогад “Большевики
в панськім домі” написала 2 грудня 1923 року.
Джерела
Особиста справа студентки агрономічно-лісового факультету Рейтерової (народжена
Залевська, розведена Русова) Олени. ЦДАВО, ф. 3795 с, оп. 1, спр. 1825.
Русова О. Большевики в панськім домі. ЦДАВО України, ф. 3795, оп. 5, спр. 78,
арк. 551 – 553. |
