“Дєд” – так в “Айдарі” називали 55-річного “афганця” Іллю Василаша з Буковини.
“Ми дєдушку першого пускаємо, бо він хоч в окулярах, але розтяжки бачить краще за нас усіх”, – жартує кулеметник Олег “Серапатист”.
Ілля Василаш – досвідчений боєць, він був один з перших на здобутих під Металістом висотах. Не боїться заходити в тил ворога по інформацію. “Аж туди за лінію”, – каже він.
В “Айдарі” “Дєд” із самого початку – ще тоді, коли бійці були в лісі. Як і більшість його товаришів, “родом” з Майдану. Прийшов туди відразу після побиття студентів.
Чоловік він спокійний і зосереджений, фізично добре підготовлений. Хоча зізнається: носити на собі 30 – 35 кг розгрузки – бронежилет, зброю, боєприпаси – непросто. А іноді ще й повзати доводиться. “Аби швидко реагувати на все, мені легше без бронежилета”, – розповідає “Дєд”. Про своїх товаришів каже: “Всі вони Рембо, Сталлоне, все вони вміють”.
В айдарівців багато бойового запалу. Якщо спитати їх, чому вони тут, відповідь одна: “Не хочу, аби Україну розірвали на шматки”.
У “Дєда” двоє синів, але вони не на фронті. “Війна це не їхнє, – каже він. – Я тут за них”.
“Батальйони “Донбас”, “Дніпро”, “Айдар”, “Азов” – унікальні, – продовжує Ілля Василаш. – Бо тут добровольці. Військовики, звісно, воюють, але вони роблять це за старими мірками... Вони хороші хлопці, нормально пуляють. Але в них нема того, що є у нас. У них немає зацікавленості”, – пояснює афганець.
Олег “Серапатист” додає, що часто генерали навіть не розуміють реальної ситуації – поховались у білих будиночках із кондиціонерами за десятки кілометрів від передової й не бачать, що відбувається. Ці нарікання від “айдарівців” ми не раз чули.
“Якось жартували, що нашим гаслом могло би бути «дилетантство й відважність”, – каже Ілля Василаш. – Переконаний, що можна було б досягнути значно більшого, якби командування менше стримувало”.
Не минуло й кількох днів після цієї розмови, як ми довідалися, що “Дєда” та Олега “Сепаратиста” вбито. Олег, не бажаючи здатися в полон, підірвав себе гранатою.
Вічна слава!
Галина ТИТИШ, Дмитро ЛАРІН
|
