Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


“Сьогодні у нас правдиве свято”


27 листопада в Київському міському будинку вчителя відбувся ініційований Історичним клубом “Холодний Яр” вечір пам’яті кобзаря Євгена Адамцевича. Участь у ньому взяло ціле гроно митців, а також нащадки легендарного кобзаря – правнучка Тетяна Пашковська з донечками Олею та Ганнусею.
Вели вечір Роман Коваль і Тарас Силенко.
Почалося свято з пісні у виконанні Євгена Адамцевича “Суд над Байдою”, яка прозвучала у запису. На пам’ять про великого попередника кобзарі виконали пісні: “Моя сердешна Україно” (Тарас Силенко), “Пісня козака Мамая” і “Заповіт кобзареві” (Василь Литвин), “Ой джигуне-джигуне” і “Сміються, плачуть солов’ї” (Павло Супрун), “Гей скинемось та по таляру” (Ярослав Чорногуз), “Про отамана Веселого” (Святослав Силенко), “На захід сонце похилилось“ і “Усі гори зеленіють” (Михайло Коваль), “Дума про братів Азовських” (Юрко Фединський), “Галіфе” і “Хортиця” (Тарас Компаніченко), “Звідки Йвасю, з-за Дунаю” (Ярема Шевчук).
Просвітянка із Заліщиків Мирослава Зайко виконала на фортепіано “Думу про Данила Нечая”. Правнучка преславного Євгена Адамцевича Тетяна Пашковська заспівала петрівчанську лірику, а праправнучка великого кобзаря Ганнуся зіграла на фортепіано дитячу музичну п’єсу. Співала в той вечір і праправнучка Оля. Промовляли поетеса Антоніна Литвин і кобзар Віктор Лісовол.
Звичайно, старші люди ділилися споминами про Євгена Адамцевича, зокрема художник Олександр Фесун сказав: “35 років немає з нами Євгена Олександровича, але його струни звучать у наших душах. Він одним з будителів... Це чоловік козацького характеру... 1944 року він їздив у Тернопільську область, де співав воякам УПА, зокрема пісню “Я сьогодні щось дуже сумую”, яка стала популярною серед повстанців. Адамцевич – віртуоз бандури, він удосконалив її звучання, додавши баси. Кобзар Єгор Мовчан говорив: “Коли грає Адамцевич, у нього звучить наче не одна, а кілька бандур”. Адамцевич чи не найгостріше відчував трагедію нації. Він, незрячий, бачив більше, як зрячий”.
Наприкінці вечора художній колектив “Хорея козацька” у складі Тараса Компаніченка, Северина Данилейка, Яреми Шевчука, Юрка Фединського і Данила Перцева виконали музичну композицію “Ой на горі вогонь горить”.
Серед учасників свята були поети Микола Ткач, Ольга Страшенко і Надія Данилевська, відомі діячки Наталя Осьмак і Катерина Сенько, художній керівник жіночого ансамблю “Любисток” Ніна Левицька, краєзнавець і меценат Ренат Польовий зі своєю дружиною, кубанською козачкою Вірою Омелянівною, бандуристи Анатолій Гоц і Василь Буяновський, мистецтвознавці Станіслав Бушак і Василь Куля, козаки-спасівці на чолі з Олександром Корнієнком, представник школи “Бойового гопака” Андрій Середюк та інші знані постаті.
Наприкінці Тарас Силенко сказав: “Ми сьогодні не розповідали про всі віхи життя видатного кобзаря, бо хотіли насамперед через пісню показати, що запал натхненного вогню Євгена Адамцевича живе в наших серцях і струнах”.
Організаторами свята виступили Історичний клуб “Холодний Яр”, Національна радіокомпанія України та Київський міський будинок вчителя.

Олеся КОВАЛЬ

 

Нові книги Історичного клубу “Холодний Яр”

“Невольницькі плачі” Зеновія Красівського. Поезії / Вступ. слово Р. Коваля. – 5-е вид. (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2007; 146 с: іл., м’яка двоколірна палітурка) – 15 грн. // Ці вірші написані в російській неволі, у Владимирському централі в 1968 – 1971 рр. Автор “Невольницьких плачів” пережив зі своїм поколінням велику трагедію українського народу, разом з родиною був учасником запеклої боротьби проти російських окупантів. Біль за втратою національної свободи він пропустив через своє серце і виклав у віршах. Поезії ці – не стільки плач, скільки гімн козацькій Україні і заклик битися з ворогами до переможного кінця.

“50 пісень Віктора Лісовола”. Літературно-художнє видання / Вступ. слово Р. Коваля (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2007; 128 с: іл., м’яка двоколірна палітурка) – 14 грн. // У збірнику представлено частину доробку видатного кобзаря Віктора Лісовола – 50 улюблених пісень на слова Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Володимира Сосюри, Дмитра Луценка, Павла Тичини, Вадима Крищенка, Миколи Шудрі, Бориса Списаренка, Віктора Баранова, Дмитра Павличка, Миколи Подоляна, Євгенії Лещук, Сергія Олексієнка, Галини Маняко, Зої Ружин, Алони, Володимира Бровченка, Миколи Негоди, Володимира Морданя, Олени Матушек, Петра Кузьменка, Валерія Тарногородського, М. Михайличенка, Петра Шульги, народні слова та самого Віктора Лісовола, а також обробки народних пісень.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Людмила ПИСЬМЕННА (Київ) – 200 грн.
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Оріяна СОТНИК (Київ) – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ