9 лютого, в неспокійний час, у Київській міській раді відбувся творчий вечір письменника Романа Коваля. Серед присутніх – представники різних поколінь. Усіх їх об’єднувала любов до правдивого слова й української пісні. Це було незабутнє зібрання рідних людей, які свято вірять в Українську Україну. Якийсь неймовірний дух Волі витав у повітрі, всіх проймало почуття гордості: завдяки Ковалеві українці відкрили для себе ще одного героя – Михайла Гаврилка.
Імена таких, як він, випалювали вогнем... Січового стрільця, непокірного отамана Гаврилка чекісти живцем спалили у топці паровоза на станції Полтава у 1920 році. Але його дух не вмер. Він житиме в невмирущих книгах Романа Коваля, що дарують українцям багато відроджених із забуття героїв, з яких молодь може брати приклад.
На творчому заході, ведучим якого був Сергій Василюк, лідер гурту “Тінь Сонця”, звучали твори Тараса Шевченка, стрілецькі та повстанські пісні, твори Тараса Шевченка, уривки з книги Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”…
Сергій Василюк нагадав про те, що саме 9 лютого виповнюється річниця повстання в Лук’янівській в’язниці Києва 1923 року, а відтак, і роковини легендарних отаманів Холодного Яру Ларіона Загороднього, Юрія Дроботковського, Мефодія Голика-Залізняка, Дениса Гупала, Сергія Захарова, Костя Здобудь-Волі, Івана Гайового-Грисюка, Січових Стрільців Миколи Опоки, Михайла Турка та інших борців, які загинули під час повстання (всього – 38 осіб).
Після хвилини мовчання кобзар заслужений артист України Тарас Силенко на пам’ять про наших прадідів великих виконав геніальну пісню “Посіяли гайдамаки” на слова Тараса Шевченка (муз. Віктора Захарченка), а поетка Антоніна Литвин майстерно продекламувала поему Тараса Шевченка “Холодний Яр”.
Представляючи шевченкіану скульптора Гаврилка, Роман Коваль процитував погляд самого митця на його скульптурну групу “Відродження України” з 1-го проекту пам’ятника Шевченкові для Києва: “Пробуджена Україна, оточена двома лицарями, провадить далі свій недокінчений історичний похід в чарівну країну грядущої слави і життя. Лицарі її виглядають такими, якими їх ворожі стріли поклали, здавалось, на вічний смертельний сон, але чародій Тарас своїм чудодійним словом воскресив їх, і вони йдуть, вірні “Заповітові” Тарасовому, проложити дорогу Україні там, де, як звичайно думають, “немає путі ні прохожому, ні проїзному, ні прольотному”. “Чудодійне слово Шевченка, – додав Роман Коваль, – оживляє, обертає гречкосіїв на козаків, перевтілює російських патріотів, колишніх солдатів Російської імперії на сірожупанників і синьожупанників Армії УНР, які зброєю своєю перетворюють Шевченкові слова “І повіє вогонь новий…” на пророчі”.
Заслужений артист України Петро Бойко прочитав уривок з книги Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.
Про значення творів Романа Коваля у вихованні цілого покоління говорили письменники Володимир Шовкошитний, Василь Портяк, дочка медвинського повстанця Галина Денисенко та інші. У своїх виступах, вони наголошували, що Роман Коваль повернув українському народові сотні імен славних синів і дочок нашої Батьківщини.
Під редакцією Романа Коваля вийшло й нове дослідження Віктора Моренця “Земля, полита кров’ю”, в якому розповідається про повстанський рух на півдні Чернігівщини в 1919 – 1924 роках. Про це видання розповів автор монографії.
Окрасою українського свята в Київській міській раді стали виступи Гриця Лук’яненка і Володимира Самайди, які виконали повстанську пісню “Над’їхали партизани” та стрілецьку “Повіяв вітер степовий”, яку всі учасники вечора співали стоячи, а також виступи Сергія Василюка (“Пісня про отамана Зеленого”, “Ніколи не плач”, “Зробились ми великої години”), Ігоря Жука (“Залізна верба” і “Пісня Галицького полку Січових стрільців”) та Володимира Пастушка (“Голос крові”).
Підсумовуючи вечір, народний депутат України Юрко Сиротюк наголосив, що покоління, яке зараз на Майдані відстоює своє право на вільне життя в українській державі, значною мірою виховне на книжках Романа Коваля. “Приходить час, коли наші мрії і думки стають реальністю… І сьогодні перед вами відроджена Романом Ковалем отаманщина, холодноярщина, визвольний рух на вулицях Києва не театрально, а справді… Творами Коваля говорить вулиця Грушевського, говорить Майдан”. Слова Юрка Сиротюка супроводжувалися оплесками. Народний депутат підсумував свій виступ словами з поезії Шевченка “Бували войни й військовії свари” і наголосив, що треба брати уроки з історії і нарешті довести новітню Коліївщину до перемоги, “побудувати ту Україну, за яку воювали наші попередники, про яку пише Роман Коваль”.
Лариса ГРОМАДСЬКА |
