“Шекспірівські пристрасті бліднуть”
Кожна книжка Романа Коваля про Визвольний рух – цеглинка в храм Патріотичного Духу, який він творить понад два десятиліття. Кожне його видання – унікальне полотно звитяг нашого народу. Це стосується і його книжки “Чорний Ворон: п’ять біографій”.
У літературознавстві є таке поняття “шекспірівські пристрасті”, що означає максимальне напруження в дії героїв твору. Так от, у поданні цих п’яти біографій отаманів усякі “шекспірівські пристрасті” бліднуть.
Де ті кіномитці, які б зняли фільми про цих звитяжців?!
Ольга СТРАШЕНКО,
член Національної спілки письменників України
“Загнані в неволю вовки”
Доброго дня, пане Романе! Захоплююсь Вашими книгами про повстанський рух і всім, що Ви робите у цій галузі. Популяризація цієї теми в нашому, вихолощеному радянською окупацією суспільстві, ніби вибух ідеологічної бомби – це саме те, чого всі ми підсвідомо прагнемо – усвідомлення, що наші предки – не тупе колгоспне бидло, а загнані в неволю вовки, що люто гризли горлянки поневолювачів. Отже, щиро дякую за Вашу працю – маємо, на яких книжках достойно виховувати своїх синів!
Ярослав ПРИЩЕПА
“Який чудовий був вечір!”
І як жаль, що я не був на ньому... Ваша книга “Сто облич Самостійної України” – унікальна. Моя мама, погортавши її, поки мені принесла, сказала, що це, мабуть, Ваша найкраща книга, бо на якій сторінці не відкриєш, цікаво. А я трохи покритикую... Спогад про Красівського з помилкою – Левко Лук’яненко живе не в Хотині, а в Хотові...
Ваші спогади чудові! Чому б Вам не написати мемуари? Щодо некрологів у Вашій книзі, розповім історію з нашої школи. Там був профорг, який гарно організовував похорони вчителям. Усі вчительки казали: “От би померти, щоб Чабанюк мене поховав...” Так і у вас: “От би померти, щоб Коваль про мене такий некролог написав!” Це, звичайно, жарт, але в жодному некролозі Ви не повторились і для кожного знайшли унікальні й теплі слова.
Владислав КАРПЕНКО
с. Хотів під Києвом |
