У серпні 2024 року наша газета інформувала про прийом творчих робіт на здобуття Літературної премії імені Юрія Тітова. Премію засновано за моєю ініціативою Київською організацією національної спілки письменників України. Цей видатний поет нашого часу мав незламну силу духу. Прикутий до візка і маючи лише один спосіб писати, а саме друк носом на комп’ютері, створив 11 книг поезії, майже три сотні пісень, а за межами його земного життя вийшла дванадцята книга – “Воскресаю піснями і віршами”.
Долаючи труднощі, він був життєлюбом та оптимістом.
У мене не буде останнього твору,
Останньої пісні повік не створю.
Писатиму вічно про вільні простори,
Бо я, мов вогонь Прометея, горю!
Хотілося б, аби в конкурсі на премію 2025 року взяли участь поети і поетеси Історичного клубу “Холодний Яр”, зважаючи на дві обов’язкові вимоги: вік авторів – до 40 років, а також мати збірку поетичних творів, видану протягом останніх трьох років.
Буваючи на заходах клубу, чую багатьох наших молодих поетів з непересічними, талановитими творами, тому хочеться бачити цих авторів серед претендентів на премію.
А цього року в конкурсі перемогла Олена Савицька, полтавка, економістка, із книгою поезії “Віршований щоденник” (українська лірична поезія). Її твори суголосні за оптимізмом з поезією Юрія Тітова.
Нагороду пані Олені вручено на вечорі вшанування пам’яті поета 11 вересня в Національному музеї літератури України. До речі, у нашої газети у 2025 р. буде ще одна передплатниця – Олена Савицька.
Владлен КОВТУН, голова комітету із вшанування пам’яті Юрія Тітова
На світлині – Владлен Ковтун і Олена Савицька |
