Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Сергій Кононко-“Обухів”


(18.08.1982, м. Обухів – 26.08.2014, с. Новосвітлівка Луганської обл.)

Рік тому, спекотного червня 2019 р., на центральній площі Обухова ми прощалися із Сергієм Кононком, який загинув від рук московських окупантів. Довгим виявився його шлях додому з війни, і, на жаль, не дочекалася його сива мати живим, хоча всі ці роки шукала його скрізь у надії, що він не загинув…
Улітку 2014 року проводжала мама, Тамара Федорівна, двох синів, старшого, Олександра, і молодшого, Сергія, на війну. Брати воювали у складі 24-го батальйону територіальної оборони “Айдар”. Старший був поранений. Діставши контузію, повернувся додому, а доля Сергія довго залишалася невідомою – він зник безвісти після бою з російськими найманцями 26 серпня 2014 року.
23 листопада 2014 р. окупанти повернули в мішках з Краснодона українській стороні 8 тіл загиблих військовослужбовців, серед яких, за їхнім твердженням, було четверо айдарівців. Проведено 5 незалежних експертиз ДНК для упізнання. Але всі вони не дали точного результату. Тому Сергія, як невпізнаного і неідентифікованого, поховали на Краснопільському кладовищі міста Дніпра. До кінця 2018 р. він вважався безвісти зниклим. Лише п’ятою експертизою встановлено, що останки, передані сепаратистами, належать Сергієві Кононку, айдарівцю на псевдо “Обухів”.
Його брат Олександр розповів, що 26 серпня 2014 р. вибитим міною склом вояку Борисові Шевчуку зняло шкіру на животі. Сергій разом з Василем Білітюком, Іваном Лучинським, Василем Пелешем на автомобілі УАЗ їхали трасою до найближчого медичного пункту. І потрапили під артобстріл у районі Новосвітлівка – Хрящувате. За кермом був Іван Лучинський. Вони не повернули там, де потрібно, і потрапили в засідку. Троє хлопців (Василь Білітюк, Іван Лучинський, Борис Шевчук) загинули, а Сергій “Обухів” і Василь Пелеш потрапили в полон. Василь Пелеш мав татуювання на руці “Слава Україні”. Ту руку московські найманці відрізали…
Через рік Олександр Кононко знайшов відео, де серед полонених був і його брат Сергій. Їх “дресирували”-катували в полоні московські окупанти: “Хто не скаче, той москаль!” – і хлопці стрибали, як на Майдані... Інших хлопців, які там були із Сергієм, досі не ідентифікували, хоча Олександр давав відео в СБУ. До слова, на ньому видно тодішнього командира бойовиків батальйону “Вікінг”. Він уже в пеклі.
Сергія росіяни закатували в жовтні 2014 року. Йому відрізали носа, ліве вухо, на тілі були численні гематоми. Добили пострілом у голову…
На церемонії прощання його шкільна вчителька, волонтерка громадської організації “Материнське серце” Валентина Мисяк згадувала, що маленький світлоокий Сергійко любив природу, котів, собак… Він у всьому був лідер: перший пішов на Майдан, перший встановив у рідному місті намет для збору допомоги учасникам Майдану, перший створив місцевий осередок “Правого сектору”, один з перших пішов воювати. Сергій завжди був там, де найважче: дістав поранення на Майдані… На жаль, не встиг створити родини, хоча мав кохану дівчину Аню. Коли вона почула, що Сергій може бути в полоні в Чечні, не вагаючись поїхала туди на пошуки коханого…
Я мала честь бути з ним знайомою, хоч і недовго, бо він ще в червні 2014-го пішов на війну. Його кредо: краще померти стоячи, ніж жити на колінах. Загинув з мрією про вільну Україну. Впевнена, що ця історія увійде до літопису новітньої історії Національно-визвольної війни з московськими окупантами, яка триває.
На пам’ять про Сергія залишились його вірші:

Помахом чистим,
помахом новим,
вітром роздмемо
словесну полову
мови барвистої свіже зерно,
Націю з бруду відродить воно!
 
За давньою українською історичною традицією прощання з військовими Сергієві Кононку віддано останню козацьку почесть – накрито китайкою, заслугою козацькою.
Вічна пам’ять! Слава козакам!

Люба КРИВОРОТ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ