Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Трагедія Прокопа Марищука і його родини


На ольвіопольському березі, у леваді, де Синюха впадає в Південний Буг, стояла дерев’яна церква. Старожили розповідали, що козаки її розібрали в якомусь селі, перевезли на возах і встановили на цьому місці за одну ніч. Збудована вона була без жодного цвяха. У 1930-х церкву перетворили на гуртожиток школи комбайнерів. У 1942 р. – за німців – у церкві відновили службу, й називалася вона, як і раніше, Варварівською. Старша сестра моєї бабусі Соломії, Ганна Андрієнко, ходила до церкви щонеділі.
На зворотному шляху заходила в гості, бабуся Соня завжди радо пригощала сестру. У нас був великий садок, тож у погребі завжди стояв великий бутель із наливкою. На столі з’являвся кухлик з вишнівкою. Після першої склянки бабуся Соня заспівувала:

Ой наступила та чорна хмара,
Став дощ накрапать.
Ой там збиралась бідна голота
До корчми гулять
Пили горілку, пили наливку,
Ще й мед будем пить.
А хто з нас, братці, буде сміятися,
Того будем бить!

Поспівавши, бабусі випивають ще по скляночці вишнівки, закусюють і згадують братів Микиту та Прокопа і сестру Варвару.
Прокіп був наймолодшим у сім’ї Дмитра Марищука. До війни працював учителем історії в середній школі Новоархангельська на Кіровоградщині. У 1937 р. заарештували його і дружину Ніну, вчительку молодших класів. Звинуватили їх “в українському буржуазному націоналізмі“, хоч Ніна була мордвинкою. Її батько до того, як Росія окупувала Україну, працював управителем панського маєтку в Новоархангельську. Ніна виросла і вчилась в Україні. Згадавши гірку долю Прокопа, бабуся Ганна заспівала:

Сонце сходить і заходить,
А в тюрмі моїй темно.
Вдень і вночі вартові
Стережуть моє вікно…

І заплакала. Бабуся Соня сказала: “Не плач, Ганно, слізьми горю не зарадиш. Як нашим дітям на фронті? Нічого про них не знаємо. Може, дасть Бог, скоро всіх побачим живими і здоровими”. Та не судилося так, як гадалося. Син бабусі Соні Олександр, 1913 р. н., загинув у 1942 р. в Севастополі, у Мекензієвих горах (похований там же). Внук бабусі Ганни, Геннадій, народжений у березні 1923 р., загинув 25 квітня 1945 р. в Берліні, спочиває у Трептов-парку. Імена обох викарбувані на граніті пам’ятників.
Їхнього брата Прокопа звільнили з в’язниці після смерті кривавого диктатора Сталіна. У 1954-му, через 17 літ розлуки, повернувся він до Первомайська худющий, завошивлений, хворий на сухоти. Сестри виходили його. По смерті сестри Соні 1957 року він поїхав в Оренбург до дружини Ніни, яка перебувала там на поселенні з дочкою Людмилою, яку народила в куйбишевський тюрмі 1938 року. На чужині він і помер. Вічна йому пам’ять!

Тамара ЗДОРОВЕЦЬКА, 1930 р. н.
Історичний клуб “Холодний Яр”



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ