Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Сумщина – земля героїв


Сумщина – земля героїв

Наприкінці минулого року….
1 листопада 2018 р. в Охтирському районному будинку культури відбулася презентація Фонду Івана Лозового за участю Романа Коваля, кобзаря Тараса Силенка та керівника фонду Івана Лозового.
Розпочав вечір Тарас Силенко піснею на слова Тараса Шевченка “Посіяли гайдамаки”. Цю пісню він присвятив пам’яті учасників Коліївщини – повстання під проводом Максима Залізняка, 250-ліття якого, всупереч бажанню внутрішнього окупаційного режиму, широко відзначає українська громадськість.
Іван Лозовий розповів про діяльність добродійного фонду, який він створив на пам’ять про свого батька, уродженця Охтирщини, учасника Другої світової війни в лавах Збройних сил Британії.
Роман Коваль представив книжку “Сумщина в боротьбі”, зокрема розповів про учасників Другого зимового походу Артема Голуба і Михайла Каменецького, які народилися на Охтирщині. Їх, поранених, більшовики розстріляли в м-ку Базарі на Волині 23 листопада 1921 року. Роман Коваль сказав: “Червоні командири Григорій Котовський та Ілля Гаркавий відправляли людей на смерть за мовною ознакою. Коли полонені відповідали Котовському українською, то він наказував їх розстріляти, кажучи: «Там тєбя паймут». Ілля Гаркавий, коли до ньо­го звертались українською, питав, чи давно він став українцем, і теж відправляв на розстріл. А хтось і досі каже: «Какая разніца, на каком язикє разґаварівать!» Друзі, мені здається, що настав час ушанувати славних ваших земляків, зокрема Артема Голуба і Михайла Каменецького – учасників Другого зимового походу Української повстанської армії генерала-хорунжого Юрка Тютюнника”.
Нагадав Роман Коваль про ще одне ім’я – Григорія Довженка з м-ка Боромлі, тепер Тростянецького району Сумської області. “Хто це? – запитав промовець. – Хто скаже?.. А це український державний діяч, член Центральної Ради. На початку 1920-х рр. Довженко стає господарем господарської академії в Подєбрадах. У ЧСР захопився сокільським рухом. Його стараннями в Подєбрадах постала майстерня виробу бандур, у якій вояки Армії УНР, а тоді студенти, виробляли цей наш сакральний музичний інструмент.
У 1931 р. Григорій Довженко переїхав до Франції. Працював бібліотекарем Бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі. Помер 18 грудня 1958 р. у Франції, в м. Абондані, недалеко від Парижа. 18 грудня цього року виповниться 60 років від дня смерті цього славного чоловіка. Було б гарно його вшанувати. Невже неможливо, щоб у його рідній Боромлі з’явилася вулиця його імені? З меморіальною табличкою на одному з будинків. А кобзарі-бандуристи могли б на пам’ять про бандурного батька влаштувати вечір пам’яті. Все це можливо. Все в наших руках. Але для цього треба читати книжки про рідний край… І хотіти щось доброго для нього зробити, – як це робить народжений в Америці Іван Лозовий, який з добрими намірами повернувся на батьківщину свого батька”.
На пам’ять про Григорія Довженка кобзар Тарас Силенко виконав пісню.
Книжкою “Сумщина в боротьбі” співавтори Роман Коваль, Юрій Юзич і Віктор Моренець повернули понад 120 імен забутих вихідців із Сумщини, а також понад півсотні спогадів про їхню участь у Визвольній боротьбі. Повернули у свідомість нашого покоління шляхетних козаків, які заслуговують на гідне вшанування.
“Розгорніть цю книгу, – звернувся Роман Коваль до трьох сотень учнів і вчителів кількох охтирських шкіл, які зібралися на зустріч. – Читайте, радійте, відкриваючи невідомих для себе шляхетних співвітчизників. Відчуйте, яких чудових людей ви земляки! Пишайтеся, що народилися на Сумщині – батьківщині українських героїв і видатних творців української культури!”
Іван Лозовий подарував школам, бібліотекам, музеям, учителям, найкращим учням та воякам АТО з півсотні примірників книги “Сумщина в боротьбі”. Дякуємо благодійнику, а сумським козакам тричі: “Слава, слава, слава!”
Подяка членам Історичного клубу “Холодний Яр” за сприяння, зокрема Ігореві Гаврищишину.

Історичний клуб “Холодний Яр”

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ