Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Повернення із забуття


Від самого початку населення Полтавщини в переважній більшості не підтримувало більшовиків. Під час виборів до Всеросійських установчих зборів на Полтавщині не було обрано жодного більшовицького кандидата. Редагована Оленою Плічкою гадяцька газета “Рідний край” писала, що більшовики встановили “неволю більше, ніж найстрашніші московські царі”.
Боротьба селян проти “соввласті” була масовою. У липні 1920 р. більшовицькі керівники Гадяцького повіту в телеграмі до Полтави повідомляли, що повстанці мають 3000 озброєних осіб і сили їхні “безперервно збільшуються”, “половина повіту” під їхньою владою, “а в іншій її половині Радянській владі також не співчувають. Радянської влади в повіті немає”.
Щоб не втратити Україну, Росія кинула проти селян великі військові сили. Так, на містечко Лютеньку, “столицю” отамана Левонтія Христового, Москва направила 185-ту бригаду ВНУС. За підтримки інших підрозділів більшовики атакували містечко з усіх боків. По хатах стріляли з гармат… Розправа була жорстокою. Того дня, 17 серпня 1920 р., росіяни спалили містечко. Згоріло 1100 хат. “Лютенька сожжена”, – хвалилися карателі. Всіх, хто потрапляв того дня до рук ворога, розстрілювали на місці або живцем кидали в палаючі садиби.
Багато повстанців знайшли свій останній спокій у безіменних могилах. Серед них командир комендантської сотні Варсинофій Любарець, командири сотень Василь Ластовина та Пилип Масюта, брат отамана Микола Христовий, командир кавалерійської сотні, махнівець Сергій Кириченко та сотні інших борців.
4 грудня 1920 р. на межі Зіньківського та Гадяцького повітів, біля маленького хутірця в нерівному бою з більшовицькими карателями загинула залога загону Левонтія Христового. Після того як у повстанців закінчилися набої, їх порубали шаблями. Ось прізвища загиблих:Іван Постоєнко, Макар Сіроштан, Іван Мильченко, Тимофій Мильченко, Степан Патенко, Олександр Назаренко. Їх поховали над Феньковою балкою.
У серпні “Незборима нація” опублікувала про цю трагедіюї спомин Дмитра Нитченка.
Пройшло майже 100 років. Маленького хутірця давно не стало, а могила загубилася у високих травах. І ось 19 жовтня 2018 р. прах героїв було перепоховано.
За підтримки підприємця Володимира Чорнобривця та колективу місцевої школи волонтери Микола Міщенко, Володимир Перетятько, Анатолій Козик, Сергій Маслов, Анатолій Ярмоленко облаштували місце спочинку героїв біля пам’ятного знаку повсталим селянам отамана Левонтія Христового в меморіальному кутку Безвіднянського лісу. Ієрей Лютенської Свято-Успенської церкви о. Василь Лило відправив панахиду, а над могилою здійнявся козацький хрест – знак невмирущої пам’яті борцям за незалежність України.
Вічна слава хоробрим землякам нашим!

Іван ЧАЙКА,
почесний краєзнавець України
Полтавщина



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ