Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Вечір пам’яті полковника Петра Болбочана


Презентація книжки Романа Коваля “Здолати Росію”

5 жовтня українська громадськість урочисто вшанувала полковника Петра Болбочана з нагоди 135-ї річниці від дня народження.
У центрі сцени Колонної зали Київської міської адміністрації – великий і дуже гарний портрет полковника Болбочана, виконаний Мариною Нестеренко. Поруч із ним із шаблями на бачність виструнчилися чорні запорожці Віктор Фастовець та Олександр Крамар. Перед портретом – синьо-жовті квіти, які поклав шестилітній козак Михайлик.
“Шановні козаки, дорогі козачки! – розпочав вечір ініціатор вшанування Роман Коваль. – У лавах борців за Українську державу проливали кров українці різних земель. Були серед них і бессарабці. Найвідомішим посланцем сонячної Бессарабії став полковник Петро Болбочан. Він мав шанс стати українським Бісмарком, здобувачем та об’єднувачем рідних земель. Але цивільні партійники, які назвали себе “верховною владою”, побачили в цьому загрозу для себе.
І сьогодні, у час війни з Росією, Президент України бачить загрозу власній безпеці не в Росії, а в нинішньому поколінні добровольців та їхніх командирах, які стали на захист Батьківщини. Парадокс!
Сумно, що Україна тоді не використала свого шансу…
І все ж як радісно згадати світло-звитяжний шлях запорожців Петра Болбочана на Ромодан, Полтаву, Харків, Крим, Сімферополь, Бахчисарай і Севастополь – шлях блискучих перемог над Росією та її розбійним військом!”
На великому екрані – одна за одною пропливають світлини Петра Болбочана та його запорожців. Козак Михайлик виголосив присягу 2-го Запорозького полку:

Тобі, мій краю дорогий,
Складаю я свою присягу –
Тебе любить, Тобі служить,
За Тебе вмерти біля стягу.

І прапор наш жовто-блакитний
Клянусь довіку боронить.
І за народ забутий, рідний,
Останню кров свою пролить.

Роман Коваль зачитав уривок з листа професорів Тамари Вронської, Юрія Терещенка і к. і. н. Тетяни Осташко: “Біографія Петра Болбочана – це факти героїчного тріумфу новостворюваної Української армії часів Центральної Ради та Гетьманату… Кримський похід під командуванням полковника Болбочана ? славна та яскрава сторінка військових перемог, які сьогодні потребують особливої уваги, вивчення та вшанування”.
За “побіди” Петра Болбочана жорстоко покарали.
Вивчивши слідчу і судову справи полковника Болбочана, а також “Закон про Державний інспекторат у військових частинах та інституціях УНР”  і “Положення про Державний інспекторат”, ухвалені Радою Народних Міністрів УНР 7 травня 1919 р., українські історики (разом з ними і професор Володимир Сідак) дійшли висновку, що інспектор Запорозького корпусу Микола Гавришко діяв згідно із законами УНР, коли повернув полковника Болбочана на посаду командира Запорозького корпусу.
До такого ж рішення дійшли українські правники на спеціальному засіданні Товариства українських правників і Товариства запорожців ще 13 квітня 1934 р. у Празі. На засіданні головували професор Сергій Шелухін і професор Олександр Гайманівський. У 1920 – 1922 рр. Олександр Гайманівський був слідчим суддею 1-го Вищого військового суду, згодом деканом правничого факультету Українського вільного університету у Празі. Він – світило української юриспруденції, як і Сергій Шелухін – генеральний суддя УНР, міністр юстиції, генеральний прокурор УНР, сенатор Української держави, голова української делегації на мирних переговорах з РСФСР, член української делегації на мирних переговорах у Парижі в 1919 році.
“Олександр Гайманівський фахово розібрав ситуацію, що склалася у зв’язку з призначенням Державним інспектором М. Гавришком Петра Болбочана на посаду командувача Запорозької групи. Олександр Гайманівський переконливо довів, що в діях інспектора не було складу злочину, оскільки він чинив у межах закону про Державний інспекторат, – читаємо у книжці “Полковник Болбочан. Трагедія українського державника”. – На цих зборах (...) фактично відбулась повна реабілітація П. Болбочана”.
Після виступу Романа Коваля письменник і видавець Володимир Шовкошитний представив книжку Йосипа Струцюка “Отаман Болбочан та інші”.
Стоячи й оплесками зустріли появу на трибуні сина головнокомандувача УПА Романа Шухевича, народного депутата України Юрія Шухевича. “Не хотіли випустити влади, яку не вміли використати”, – так сказав про керівництво УНР Юрій Шухевич.
По завершенні виступу п. Юрія кобзарі Тарас Компаніченко і Тарас Силенко разом із присутніми (а їх було з півтисячі осіб) воздали вічну пам’ять видатним українським полководцям Петрові Болбочану та Романові Шухевичу.
Далі зі словом звернулися військовий капелан о. Димитрій-“Тур” та Роман Мацюта, актор, який зіграв роль Петра Болбочана у фільмі “Таємний щоденник Симона Петлюри”.
Учасник українсько-російської війни, голова партії “Правий сектор” Андрій Тарасенко, розповідаючи про неправосудний розстріл полковника Болбочана, нагадав, що безкарні вбивства українських героїв продовжуються. Як приклад навів вбивства спецслужбами України “великих противників Росії” – Олександра Музичка (Сашка “Білого”), одного з керівників УНА-УНСО, та Олега Мужчиля-“Лісника”, співзасновника “Тризубу”, добровольця “Правого сектору”. І той, і другий стояли біля витоків націоналістичного руху в Україні, воювали проти Росії на боці Ічкерії, були активними майданівцями, а заплатили власними життями в боротьбі з нинішнім режимом. Їх не тільки вбили, а й посмертно намагалися дискредитувати, – як і полковника Болбочана.
Продовжив цю тему Роман Коваль. Він розповів про незаконне ув’язнення кулеметника батальйону “Айдар”, противника режиму внутрішньої окупації Олександра Корнієвського, катування його працівниками спецслужб і запросив Сашка до слова. Вояк сердечно подякував Юрієві Левченку, Юрієві Сиротюку, правозахисникові Євгену Захарову та Романові Ковалю за допомогу в його визволенні.
Далі промовляли народні депутати України від ВО “Свобода” Андрій Іллєнко та Юрій Левченко, який заявив про намір Історичного клубу “Холодний Яр” і ВО “Свобода” встановити в Києві пам’ятник Петрові Болбочану. Цю ініціативу підтримав голова партії “Правий сектор” Андрій Тарасенко. Модель погруддя –  в три натури – вже виготовив геніальний скульптор Михайло Горловий.
У другій половині вечора почалася презентація книжки Романа Коваля “Здолати Росію”, яку впорядкували Віктор Рог і Юрій Юзич. Цієї книжкою автор та упорядники мають намір відновити духовний зв’язок між нинішнім поколінням націоналістів і їхніми попередниками – Зеновієм Красівським, Валентином Морозом, Анатолієм Лупиносом, Іваном Кандибою, Василем Барладяну, Григорієм Приходьком, іншими творцями національних цінностей та їхніми оборонцями, – щоб членство “Національного корпусу”, “Правого сектору”, ВО “Свобода” та МНК не йшло далі без їхнього досвіду боротьби.
Книга “Здолати Росію”, на погляд Романа Коваля, дасть козакам націоналістичних організацій не тільки підстави віри, а й повні агресивної сили аргументи нашого права не лише боротися, а й перемогти і нарешті реалізувати права більшості, української національної більшості.
Про книжку розповіли редактор газети “Шлях перемоги” Віктор Рог, командир Легіону Свободи Олег Куцин, речник “Національного корпусу” Олександр Алфьоров, журналісти Костянтин Дикань і Віктор Радіонов, відповідальний редактор видання Люба Криворот та волонтер 72-ї бригади ім. Чорних запорожців Валерій Мартишко. Виступав і депутат Київради Володимир Назаренко, а голова ОУН Богдан Червак висловив упевненість у тому, що “книги Романа Коваля вчать національної гідності й національної честі”.
Солісти “Рутенії” Анатолій Сухий та Гриць Лук’яненко виконали чудові пісні – “Неопалима купина” і “Пане полковнику”, Тарас Силенко – “Осінні квіти відійшли, зморожені вітрами” і “Вже час війни народної”, а Сергій Василюк – гімн ОУН та “Меч Арея” Василя Лютого. Пісні доби УНР співав Тарас Компаніченко – один з когорти пасіонаріїв кінця 1980-х – початку 1990-х, член Українського культурологічного клубу та УГС.
Подякувавши за благодійний внесок на видання книжки Юрію Сиротюку, Петрові Кузику, Іванові Омелянюку, Тарасові Силенку та організаторам вечора – Історичному клубові “Холодний Яр” та Київській міській організації ВО “Свобода”, Роман Коваль сказав: “Шановне товариство, візьму на себе сміливість передати вам усім вітання від запорожців Петра Болбочана за вшанування їхнього незабутнього командира. Запорожці бажають вам довгих літ в Самостійній Україні – національній державі українського народу. Слава полковникові Болбочану! Слава Україні!”
У залі було багато визначних особистостей, зокрема письменник Василь Овсієнко, капітан 1-го рангу Євген Лупаков, професор Сергій Лучканин, дочка козака Армії УНР Тамара Здоровецька, к. і. н. Євген Костюк, дослідник Визвольного руху Віктор Моренець, поети Владлен Ковтун і Антоніна Литвин, скульптор Михайло Горловий, благодійник Іван Омелянюк, журналісти Емма Бабчук і Лариса Громадська, редактор газети “Культура і життя” Євген Букет, командир “Тризубу” ім. Степана Бандери Віктор “Яр”, козаки Василь Середенко і Михайло Ганич, краєзнавець Микола Оцун, лідер гурту “Сокира Перуна” Арсеній Білодуб, керівник секретаріату КМО ВО “Свобода” Ольга Матвійчук, громадський активіст Роксолана Хмара… Ось як п. Роксолана відреагувала на подію у ФБ: «Книга “Здолати Росію” – фундаментальна, це документ століття. Я встигла нею захопитися. Побачила свіжий, незбитий погляд на українську історію людини, яка була і є її безпосереднім учасником та рушієм, письменника і революціонера, інтелігента і націоналіста та нашого друга Романа Коваля. Це книга для “нових молодих” українців, які зродилися на Майдані у вогні 2013 – 2014 років. Народжені Революцією Гідності, вони тепер покликані до створення нової України, яка прагне не миру, а перемоги над ворогом – московським імперіалізмом.  Книга “Здолати Росію” відкриває нам ще й ті невідомі широкому колу імена, несправедливо затерті, спотворені або забуті. Роман Коваль – письменник, який чуйно розслідує долі саме таких історичних особистостей України і показує нам їхні прекрасні обличчя на сторінках своїх книг».

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ