Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2018 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“Да зачем вы ребенка калечите?”


Уривок з книжки “Здолати Росію”

Була в мене на Донбасі подруга, з якою я дружила чверть століття. Я родом з Тернопільщини і приїхала на Донбас, відбувши три роки в таборах за націоналістичні вірші. Подруга із Сибіру, приїхала на Донбас, коли її виключили з педінституту за ідейно хибне оповідання. Ми обидві працювали, вчилися... Самотньо виховували своїх дітей, відвідували літературне об’єднання, яке, до речі, відвідував Василь Стус. Нас обох із трудом видавали, критикуючи за камерність та вимагаючи творів про комуністичну партію і щасливе життя. Обидві ми нічого цього не писали. Отже, у нас було багато спільного в біографіях.
Але... Коли з’явилися перші ознаки розпаду СССР, подруга сказала мені: “Слухай, невже розпадеться? Адже наші предки століттями створювали цю державу. Хіба у нас із тобою були якісь конфлікти, через які ми не могли б разом жити?”
Так, особисто в мене з нею не було конфліктів, я її шанувала, захоплювалася її віршами, писала на них гарні рецензії. Та завжди між нашими становищами існувала велика різниця. Я, українка, жила на території, яка бодай символічно вважалася Українською державою, але мій син ходив у російський дитсадок, потім у російську школу, бо українських у Донецьку немає. Коли я розмовляла з власною дитиною українською мовою, обов’язково чула насмішкувато-співчутливе: “Да зачем вы ребенка калечите? Кому нужен этот украинский язык? Это же национализм!” Моя подруга, росіянка, приїхала в Україну, але її донька ходила в російську школу, потім у російський інститут і ніхто ні разу не зробив їй зауваження, якою мовою вона розмовляє. Тим більше не зневажив її як росіянку. Мені стало сумно, що моя подруга, людина з гострим відчуттям несправедливості, жодного разу не сказала: “Галю, а така ж ситуація несправедлива!”

Галина ГОРДАСЕВИЧ
Львів, 1993 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ