Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2018 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


У Києві відновлено пам’ятник Миколі Міхновському


Здійснили це Історичний клуб “Холодний Яр”, ВО “Свобода” та “Національний корпус”

8 вересня 2018 р. на Байковому кладовищі відбулося тихе свято відновлення справедливості до Тарасового онука, а нашого батька – Миколи Міхновського.
Відкрили пам’ятник Миколі Міхновському голова оргкомітету Юрій Левченко, президент Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль, заступник голови Національного корпусу Микола Крук та Валентин Волочнюк, сільський голова с. Турівки, де народився національний мислитель.
Чорні запорожці Віктор Фастовець і друг Куць підняли шаблі на бачність. У почесний караул стали пластуни куреня ім. Миколи Міхновського і куреня ім. Дмитра Донцова та козаки “Правого сектора” Валентин Задорожній і Юрій Скоротін.
«2016 року вандали зруйнували пам’ятник Миколі Міхновському, понад два роки ідеолог Самостійної України стояв обезголовлений, – так почав промову ініціатор відновлення пам’ятника Роман Коваль. – І це в час державного вшанування визначних діячів Української революції з нагоди її століття! Ні кабмін, ні Інститут національної пам’яті не доклали зусиль, щоб відновити пам’ятник творцеві Української державності та її війська. Національні меншини, які захопили владу в нашій країні, не можуть пробачити Миколі Міхновському страшного для них гасла “Україна для українців!”.
Непереливки їм, коли чують від послідовників Миколи Міхновського його прості істини. “Усі люди твої браття, – казав Міхновський, – але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас”.
Наголошую: “поки вони панують над нами й визискують нас”. А вони якраз і панують над нами! І визискують нас!
19 липня 2018 р. ізраїльський кнесет ухвалив “Основний закон: Ізраїль – національна держава єврейського народу”. “У більшості теж є права…” – слушно заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху”. Друзі, це приклад для нас. Україна має стати національною державою українського народу!»
Промовляли також народний депутат України від ВО “Свобода”, член Історичного клубу “Холодний Яр” Юрій Левченко, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, речник Національного корпусу, к. і. н. Олександр Алфьоров, сільський голова Турівки Валентин Волочнюк та його син Євген Волочнюк, керівник відділу культури Згурівської районної адміністрації. Валентин Волочнюк і його дружина Тетяна висипали на символічну могилу землю з дворища Міхновських у с. Турівці.
Творець пам’ятника скульптор Дмитро Бур’ян подякував громаді за можливість працювати для України, а не чорноробом у Польщі. “Вісім років тому коли в мене брали інтерв’ю для газети “Незборима нація”, – згадав він, – запитали, що в майбутньому найбільше хотів зробити, я відповів: Миколу Міхновського в граніті. Тепер це сталося. Сильне захоплення – і мрія здійснилася! Дякую долі та всім доброчинцям цього проекту. Найбільше – Романові Ковалю, народному депутату Юрію Левченку та фермерові, барду, волонтеру і просто чудовій людині – Валерію Мартишку”.
Кобзар Тарас Силенко виконав пісню “Роковини” на слова отамана Ананія Волинця та пісню “Піхотинець” на слова Олега Ольжича, а 8-річний Назар Рибальченко прочитав “Б’ють пороги” Тараса Шевченка.
Далі виступили член Історичного клубу “Холодний Яр” Валерій Мартишко, який пожертвував на добру справу 20000 грн., депутат Київської обласної ради від ВО “Свобода” Євген Чубук (склав пожертву 2600 грн.), представник “Меморіалу” Василь Савченко та поет Юрій Руф, який виготовив футболки з образом Міхновського, а ще офірував добру справу 2000 грн.
Вшанували Миколу Міхновського командир Легіону Свободи Олег Куцин, керівник ВГО ”Сокіл” Юрій Черкашин-“Чорнота”, правнук сотника Василя Будзила архітектор Олег Заварзін, академік Юрій Бондар, співак Арсеній Білодуб, волонтер Тарас Рибальченко, фотожурналіст Георгій Лук’янчук, батьки кулеметника “Айдару” Сашка Корнієвського, якого 30 серпня таки вдалося визволити з неволі, а також члени Історичного клубу “Холодний Яр” Ігор Гаврищишин, Люба Криворот, Оксана Герасим’юк, Юрій Юзич, Надійка Овчарук, Василь Ковтун та Микола Владзімірський.
Наприкінці меморіального мітингу ведучий Роман Коваль сказав: “Нещодавно Україна вкотре не згадала “незлим тихим словом” закатованих московською комуною українських просвітян. 28 серпня 1921 р. у Києві у справі ЦУПКОМу Москва засудила до розстрілу 48 українських підпільників, серед них і українського поета Григорія Чупринку та крайового коменданта УВО на Східних українських землях Івана Андруха. Рівно через рік, 28 серпня 1922 р. окупанти розстріляли в Києві членів “Козачої ради”, серед них сірожупанника Миколу Лозовика, Настю Гудимович, Івана Тарасенка, Марію Тарасенко, Михайла Семака та багатьох інших борців за волю України (разом 47 осіб). Місце поховання цих людей досі було невідоме. Може, тому, що ми погано шукали? У нас є шанс ще цього року віднайти цю братську могилу і належним чином вшанувати борців за волю України. Серед нас сьогодні – Ярослава Наконечна, правнучка члена “Козачої ради” Михайла Семака, розстріляного окупантами. Вона готова показати нам, де поховані борці за волю України”.
Ярослава Наконечна розповіла про історію цього поховання: “Серпневого ранку 1922 р. донька Михайла Семака Марія прийшла передати передачу батькові. Охоронець, побачивши дівчину, рекомендував їй іти за краплинами крові, які залишила вантажівка з розстріляними. Марія дійшла до Лук’янівського кладовища, де за плямами крові знайшла свіжу могилу. Через кілька років померла Клавдія – одна зі старших доньок Михайла Семака. Її поховали поруч із батьком. З цього часу до місця поховання багато років ходила вся наша родина. І я також. Наш дядя встановив на цьому місці металевий саморобний пам’ятник, щоб могила не загубилася. Ми запланували з членами Історичного клубу “Холодний Яр” відвідати її, щоб віддати шану борцям за волю України”.
Наприкінці урочистостей заступник голова партії “’Національний корпус” Микола Крук зачитав “Молитву українського націоналіста”.
Історичний клуб “Холодний Яр” чи не вперше зібрав на українську справу більше грошей, ніж було потрібно (звіт невдовзі опублікуємо). Тому частину коштів від імені Миколи Міхновського передали на побудову пам’ятника його побратимові – полковнику Петрові Болбочану.
Ми щасливі, що маємо таких попередників.
Нехай “веде нас в бій борців упавших слава”!

Історичний клуб “Холодний Яр”

На світлині 1 зліва направо стоять голова оргкомітету Юрій Левченко, ініціатор події Роман Коваль та автор погруддя Дмитро Бур’ян,.
На світлинах 2 – 3 учасники відкриття пам’ятника Миколі Міхновському. Київ, 8 вересня 2018 р.

Міхновський: продовження боротьби

Уранці 22 вересня 2018 р. на Байкове кладовище м. Києва до пам’ятника Миколі Міхновському приїхала делегація старшокласників із с. Тарасівки, що під Києвом. 10 осіб. Привезла їх директор Історично-мистецького центру “Стара школа” історик Валентина Сизон. Пані Валентина проповідує серед учнів пізнання “живої історії”. Вже не раз вона привозить школярів до могил українських героїв, “щоб переосмислити себе, щоб знайти себе”, каже вона.
Валентина Сизон вважає, що такі велети, як Міхновський, не тільки позаду нас в історії, а насамперед попереду – як наш духовний щит, наш оберіг.
Пані Валентина страшенно переживала, коли навесні ц. р. прийшла на Байкове кладовище вклонитися Міхновському і побачила його обезголовлений бюст. Через таку наругу над нашими національними почуттями заплакала.
А 8 вересня, довідавшись про відновлення монументу, щиро зраділа, хотіла взяти участь у відкритті, та через різні обставити не змогла. І ось вранці 22 вересня вона разом зі старшокласниками прийшли віддати шану нашому духовному батьку.
Ще здалеку помітила, що обличчя Міхновського пошкоджене.
– Я стала, ноги далі не йшли… Як таке могло статися на центральній алеї меморіального кладовища?! Та ще вдруге!
Вона повідомила про акт вандалізму заступника голови Спілки офіцерів України, капітана I рангу Євгена Лупакова, той одразу зателефонував мені. За годину я вже був на кладовищі. Допомогла мені в цьому Оксана Герасим’юк, член Історичного клубу “Холодний Яр”. Її машиною ми і приїхали на цвинтар. Дуже швидко до нас приєдналася юрист Анна Аршиннікова, помічник-консультант народного депутата України Олега Петренка, до якого я звернувся за допомогою.
Ми склали заяву до завідувача Байкового кладовища Андрія Юхимчука та до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Працівники кладовища на наше прохання викликали вдруге поліцію. Вони викликали її і вранці, але поліцейські не склали акта, бо “не було заяви заявителя”. Тепер ця заява є. І працівник поліції Інна Липко, яка прибула з колегами на місце події, оформила протокол та пообіцяла, що найближчим часом буде порушено кримінальну справу.
Вона також поінформувала, що затримано людину, яка позаторік уперше зруйнувала пам’ятник Миколі Міхновському і що справа вже перебуває в суді.
Але якщо в тій справі йшлося про мародерство (полювання на дорогоцінний метал – бронзу), то тепер ідеться про злочин проти української культури, здійснений ідейними ворогами Української держави, яких нині називають сепаратистами. То, може, на цю справу зверне увагу і Служба безпеки України?
“Сьогодні вони прийшли, щоб знищити пам’ятник натхненнику нашої самостійності, завтра вони прийдуть, щоб знищити нашу державу, – відреагував на подію автор погруддя Дмитро Бур’ян. – Або ми, або вони – іншого не дано. Це говорить моя злість. Вона дає мені сили не опускати руки, кожного дня йти далі, робити все, що від мене залежить”.
“Ми не тільки відновимо пам’ятник, а й видамо, можливо ще й цього року, книжку про Миколу Міхновського, – додаю я. – Вона вже майже готова”.
А завершую словами Тараса Шевченка: “Огонь запеклих не пече!”
Нехай ідеї Міхновського входять у серця нашого покоління: “Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі!”

Роман КОВАЛЬ

Світлина Оксани Герасим’юк



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ