Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2018 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Він завжди хотів бути на передовій


Андрій Маслов-“Футболіст”, командир протидиверсійної групи 2-го батальйону 24-ї Окремої механізованої бригади. Його ім’я має бути викарбуване золотими літерами на скрижалях нашої історії.
На жаль, більшість із нас дізнаються про існування цих справжніх лише після їхньої смерті. Вони не йдуть у політику, не люблять телекамер, не розказують усюди про свої здобутки, а мовчки та якісно роблять найголовнішу справу свого життя. У них єдине бажання – вигнати геть тих, хто прийшов на нашу землю сіяти лихо та смерть.
Андрій Вікторович Маслов-“Футболіст” народився 21 травня 1987 р. у с. Новопокровці Чугуївського району Харківської області. У липні 2015 р. добровольцем прийшов до батальйону “Донбас”. Спочатку – солдат, невдовзі – командир відділення 2-го взводу 1-ї штурмової роти.
Андрій – це безкомпромісність та жага дій, невпинне та невтомне бажання воювати за Україну. Його присутність огортала оточуючих якимось дивним спокоєм. Якщо Андрій поруч, нічого страшного не станеться.
У 2015 р. Андрій брав участь у бойових діях в районі Широкиного, здійснював бойові виходи у напрямку Докучаєвська. У серпні 2016-го батальйон вивели на бойове злагодження до с. Старого Київської області. Незважаючи на обіцянки командування повернути батальйон “на нуль”, їм наказали перебувати на другому ешелоні першої лінії оборони, тобто, стояти на блокпостах. Цього бійці не бажали робити. Вони прагнули воювати. Тому у жовтні 2016-го перейшли до 3-ї роти “Донбас” 16-го Окремого мотопіхотного батальйону 58-ї Окремої мотопіхотної бригади. І тоді “Футболіст” і його хлопці потрапили до Авдіївки на три тижні, після чого бригаду вивели на ротацію, на ППД до Глухова. Звідти Андрій здійснив свій перший вояж на блокаду торгівлі з окупованими територіями. Це спричинило неабиякий резонанс, хлопців терміново зняли з блокади та знову відправили до Авдіївки.
Коли в районі м. Костянтинівки побили людей, які здійснювали блокаду, Андрій перебував у відпустці. Тож негайно вирушив підтримати побратимів. Сказав: “Як це, наших б’ють! Що коїться?”
По тому хлопців знову повернули до Авдіївки, а з травня 2017-го вони перейшли до розвідувального взводу 3-го батальйону 72-ї Окремої механізованої бригади. Були сім’єю. Міцною, дружною, кожен стояв горою за свого побратима.
У військових є такий термін – “просочування”. Це непомітний вихід на нову позицію та окопування з облаштуванням вогневих точок. Вони першими здійснювали небезпечні виходи на нові позиції, тихесенько там облаштовувались, окопувались, переносили стрілецьку та більш важку зброю. Коли поранило “Цинка”, хлопці за 2 хвилини зібралися у повну бойову готовність. Зібралися та кинулися на допомогу, попри те, що сепари могли влаштувати засідку.
Його улюбленою грою був футбол. У мирний час грав за команди Харківщини, Донеччини, Горішніх Плавнів та Мелітополя. Навіть в умовах війни він влаштовував спортивні змагання. Попри бойові дії, намагався переглядати матчі, – якщо була така можливість. В Авдіївці, коли йшов з хлопцями дивитись по телевізору футбол (звісно, з автоматами), сказав “Маю”: “Дядя Вова, ми – на футбол, телефони в кишенях, якщо що, будемо за одну-дві хвилини”.
Після виводу 72-ї ОМБр на ротацію Андрій разом із побратимами знову змінив підрозділ, бажаючи лише одного – залишатись на передовій та битись далі.
Молодший сержант Андрій Маслов загинув 21 травня 2018 р. близько 5:00 в бойовому зіткненні з ворожою ДРГ на околиці смт Південне (присілок Чигирі) неподалік окупованої Горлівки. В тому бою поліг і його товариш – В’ячеслав Васильович Куцмай-“Цинк”. Із 2014 р. він служив у батальйоні спецпризначення НГУ “Донбас”. Пройшов бої за Іловайськ. Потрапив у полон. Під час великого обміну в грудні 2014-го був звільнений. Подальший шлях “Цинка” у війську – такий самий, як у Андрія Маслова-“Футболіста”: 16-й ОМПБ 58-ї бригади ЗСУ, відпустка та участь у блокаді торгівлі з ОРДЛО, служба у розвідувальному взводі 3-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр та в 24-й Окремій механізованій бригаді. Влітку 2017 р., під час служби в лавах 72-ї, Слава Куцмай був поранений у районі шахти “Бутівка”. Тоді Куцмая  через відкритий простір витягував Андрій Маслов, а евакуював пікапом Майборода. Всіх трьох уже немає серед живих… 21 травня, в останньому бою, українські герої та їхні товариші знищили 15 окупантів та “сепарів”.
Андрій Маслов залишив у смутку батьків, дружину та 5-місячну дитину. Поховали його 24 травня на Алеї Слави у Харкові, а з В’ячеславом Куцмаєм попрощалися 25 травня, в Михайлівському Золотоверхому.
Вічна слава нашим героям!

Ян ОСОКА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ