Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2018 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Зі справи отамана Антона Шкарбуненка-Шкурка


“Заст. Нач. БЦВ ОҐПУ т. Черноусову
Уповноваженого по б/б
Доповідна записка про операцію в с. Терешках
у ніч на 28 лютого 1925 року

У ніч на 28 лютого я, домовившись із Вами по телефону, виїхав у с. Терешки (тепер Сквирського р-ну Київської обл.) з кінним загоном у 8 осіб і Начальником Сквирської Райміліції т. Латманом з метою здійснити обшук у гр-на с. Терешки Куцюка Остапа, у якого, за отриманими мною відомостями, повинен був бути схований товар, пограбований невідомими у торговців у с. Рубченках, як-от: шкіра, мануфактура і т. д.
Прибувши в село о 3 годині ночі, знайшли одного сільвиконавця, Платона Гришу, і поїхали з ним до хати Остапа Куцюка, що мешкає на краю села під Шаліївським лісом на новобудові. Не доїхавши до хати 400 – 500 кроків, коней залишили з 2-ма конюхами в улоговині в кінці городу Куцюка Остапа, а самі разом з виконавцем вирушили до хати.
Підійшовши до його хати, міліціонери стали довкола хати на 10 – 15 – 20 кроків від хати, а я з начальником міліції та одним міліціонером підійшли до дверей, сільвиконавець же почав стукати у вікно, щоб Куцюк відчинив двері, але останній відмовився відчиняти, мотивуючи тим, що він вночі нікому не відчиняє і боїться відчиняти, тоді ми з т. Латманом підійшли до вікна і почали настійно вимагати відчинити двері, Латман назвав себе, після чого Куцюк погодився відчинити двері, якщо ми покличемо його сусіда Антонюка Лазаря, хата якого за 15 – 20 кроків від хати Куцюка Остапа.
Взявши з собою одного міліціонера і того ж сільвиконавця, ми з Латманом підійшли до хати Лазаря, виконавець почав стукати у вікно і просити, щоб Лазар вийшов до нас і пішов з нами до Куцюка, оскільки Куцюк не хоче без нього відчиняти нам двері, на що Антонюк Лазар не погоджувався, кажучи, що він вночі боїться виходити.
Тоді до вікна підійшов Н-к міліції т. Латман і почав категорично вимагати, щоб Антонюк відчинив двері. На вимогу Латмана Антонюк відповів, що “я боюся і вас не знаю”. Латман же для того, щоб Антонюк впевнився в його особі, підійшов впритул до вікна і запалив сірника, щоб той роздивився його обличчя, але й після цього Антонюк не погоджувався відчинити двері, тоді я сказав Латману, щоб він відійшов від вікна, що Латман і зробив. Як тільки він відійшов від вікна і підійшов до мене (я стояв біля дерева, приблизно за 10 кроків від хати напроти цього ж вікна), із хати через це ж вікно пролунав постріл у нас, куля пролетіла між нами, зачепивши Латману шинель на лівому боці. У цю ж хвилину пролунали постріли з інших вікон цієї хати, спрямовані в усі боки. Стріляли з хати з гвинтівок і автоматичних револьверів.
До цього часу всі міліціонери перебували за 15 – 20 кроків від хати Куцюка Остапа, навколо неї, і вільно бігали, гріючи ноги, не очікуючи, безумовно, такого повороту справи. І раптова стрілянина з усіх вікон будинку сусіднього з тим, на який була звернена вся увага, безумовно, виявилася для всіх несподіванкою, і люди після моєї команди “В цепь – ложись, огонь по окнам и дверям” розбіглися в різні боки на 50 – 100 кроків, лягли і відкрили хаотичну стрілянину по хаті Антонюка Лазаря.
Після п’ятихвилинної перестрілки раптом відкрилася сильна стрілянина з вікон і дверей Куцюка Остапа, і в цей же момент пролунав свисток за сараєм Куцюка Остапа, після якого від дверей Куцюка по нас було відкритий сильний вогонь із ручного кулемета. Такий самий свисток пролунав позаду наших коней за вербами. У такій несподіваній обстановці люди не чули моєї команди, і вийшло, що ми не знали, де хто з нас перебуває, до того ж до цього часу нас повідомили, що половина наших коней вирвались від конюхів і розбіглись невідомо куди.
Люди були погано озброєні, мали по 8 – 10 набоїв, як з’ясувалось на місці, у трьох осіб були одні револьвери: у мене, у Латмана і в Завацького. За такого стану речей нічого не залишалося, як відступити в село, підняти на ноги сільвладу і виконавців, що ми й зробили.
Відступивши в село, негайно вжили заходи щодо розшуку коней через виконавців, одночасно послав кавалериста у Сквиру, з телефонограмою до Вас і з вимогою людей та зброї в командира 298 полку, це було близько 5-ї години ранку, а сам, забравши із собою осіб 10 – 15 виконавців, попрямував назад до цих малин (хат. – Ред.), оточили їх, перевірили, нічого не знайшли, і вжив заходи щодо освітлення навколишньої місцевості. Послав сека (секретного агента. – Ред.) в Лаврики освітити малину Маська Федота.
Потім провели ретельний обшук у квартирах. Гільз у квартирах не знайшли, бо вже було заметено і видно, що господині гільзи зібрали та сховали, і тільки під одним вікном Куцюка знайшли 5 гільз від револьвера “Браунінга” №2. Інші гільзи від гвинтівок знайшли… довкола хат.
До 10 год. ранку прибув загін із 298 полку і міліції із Сквири. Освітили Шаліївський і Терешківський ліси. Перевірили малину в Тхорівці в Кульчицького – нічого не виявлено.
Куцюк Остап і Антонюк Лазар пішли з бандитами.
Мною заарештовані дружини, описано майно і передано на зберігання гол. сільради.
Після чого із загоном прибув до Сквири.
Бандитів, судячи з пострілів, було 8 – 10 осіб з ручним кулеметом.

1/ІІІ 25 р., Уповноважений по б/б (підпис)”.
Переклад з російської.
Публікується вперше. Публікація Владислава Карпенка.

Від редакції
Остап Сергійович Куцюк, 1890 р. н., та Лазар Васильович Антонюк, 1893 р. н., через 2 дні після перестрілки з’явилися до ГПУ і сказали, що в них ночували “бандити”.
Щоб зберегти життя, Остап Куцюк формально дав згоду бути сексотом, але “продовжував допомагати отаманові Шкурку та іншим підпільникам. Чекісти писали, що “він намагався приховати це від Окрвідділу ГПУ і тим часом повідомляв банду, що її хоче видати Антонюк Лазар, за що Шкурко і хотів вбити останнього. За час своєї секроботи на ГПУ Куцюк жодного разу своєчасно не повідомив про те, що Шкурко бував у нього вдома, а завжди повідомляв через 3 – 4 дні”. Зрозумівши, що Остап Куцюк продовжує співпрацювати з українськими партизанами, чекісти 31 жовтня 1926 р. розстріляли його.

Дж.: ГДА СБУ. – Арх. 12933. – Том 1. – Арк. 23 зв. – 24.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ