Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2018 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Один у полі – воїн


(епізод народної війни проти російських окупантів у с. Воронькові)

Починалася весна 1920 року. У Борисполі готувалося повстання проти російських окупантів. Козак Вороньківської сотні Герасим Коломієць дістав наказ від сотника Івана Черпака відвезти листа до козаків у с. Старе. Швидко зібравшись, Герасим осідлав коня, взяв шаблю, гвинтівку. Околицями виїхав на Переяславський шлях, який у той час проходив через Писарську гору і далі горою, повз нинішнє с. Головурів на Старе. На гору кінь ішов риссю, а з гори сам зірвався в галоп, аж у вухах свистіло. У цей час у протилежному напрямку з Переяслава рухався кінний загін переяславських чекістів у кількості 25 шабель. Вони вже знали про підготовку повстання і їхали на підтримку бориспільських більшовиків. Ще на виході з лісу чекісти помітили вершника у військовій формі, що мчав з гори прямо до них. Приготувавши рушниці, загін зупинився, чекаючи пташку, що сама летіла до їхніх рук. Герасим занадто пізно помітив небезпеку, але, миттєво оцінивши ситуацію, помчав прямо на ворогів.
– Кто командир? Я спрашиваю, кто старший?! – і додав добірного російського матюччя, якого так багато чув за роки служби в царській армії.
Вороги отетеріли і опустили гвинтівки: що за великий начальник перед ними?
– Я! – вигукнув комісар у шкірянці і в кашкеті з червоною зіркою, що сидів на коні в центрі колони.
– Получи приказ! – закричав Герасим, направляючи коня прямо до нього.
Вихопивши шаблю, завдав важкого удару прямо по нерозумній голові. Рубаючи направо й наліво, він врізався в колону ворогів. Скористатися гвинтівками чекісти не змогли, боялись поцілити у своїх. Та шаблями завдали Герасиму декілька тяжких ран. Вірний кінь виніс козака з ворожої засідки. Навздогін лунали постріли, але ліс закрив козака від куль.
Вороги побоялися гнатися за сміливцем. Втративши командира, маючи вбитих і поранених, червоні повернули назад на Переяслав, а Герасим, передавши листа старинським козакам, повернувся додому. Тяжко зраненого козака поклали у світлиці батьківської хати.
Згодом на Бориспільщині вибухнуло повстання. Розігнавши по селах більшовицьку владу, Вороньківська сотня ввійшла в Бориспіль. На деякий час на Бориспільщині запанувала народна влада. Та свято тривало недовго.
Уже 12 червня Київ захопили російські окупанти. На Бориспіль рушила Башкирська дивізія червоних. Оточивши його потрійним кільцем, пішла на штурм. Вороньківській сотні вдалося вирватися з оточення в безнадійній ситуації і відійти в ліс між селами Старим, Кийловом і Вороньковом.
“Зачистивши” Бориспіль, окупанти вдерлися у Вороньків, вчинивши масовий терор. У хату до Коломійців увірвалося декілька озвірілих кацапів. Побачивши забинтованого Герасима, зупинилися у дверях і розстріляли козака з гвинтівок прямо в ліжку. Трагедія сталася на очах у матері, менших братів і сестри Єфросинії, яка й розповіла цю історію онукам.

Розповідь Василя Олександровича Залізняка, 1965 р. н.,
записала Уляна Павлівна ПЕТРЕНКО, 2002 р. н.

На світлині – козак Вороньківської сотні Герасим Коломієць (без шапки) зі своїм братом Сашком, який також загинув у боротьбі проти російських окупантів.
 Фото надіслала Уляна Петренко. Публікується вперше.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ