Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Серед соняшникових полів Донбасу


Серед соняшників лежу я, серед безкрайнього поля, схований від очей людських, стискаючи автомат. Бій був неймовірний, бій був шалений, пекельний, і мало кому з наших пощастило вийти з нього, кулі та осколки зрізали хлопців та соняшникові голівки. І падали вони, падали та завмирали під спекотно-байдужим небом.
А потім затихло все… І несміливо заспівали птахи. І вітер заколихав жовті пелюстки, перебираючи волосся тих, з кого злетіла каска.
І лежав я довго. Коли вже нагадала про себе холодними ночами близька зима, я почув біля себе кроки. Хтось зупинився біля мене, присів, і крапельки солоної вологи впали на мої холодні руки. Мене обережно підняли та загорнули в чорний мішок…
І розпочався мій останній шлях туди, звідки прийшов я на цю війну, де мене продовжувала чекати мама. Ще далеко від мого дому я почув запах квітів, котрі кидали на дорогу люди, яких я не знав та не бачив у своєму житті. Вони стояли на колінах.
Ось і привезли мене… Мати ні на мить не відходила від труни, безперервно цілуючи кришку та притискаючись до неї знесиленим обличчям з опухлими очима. Вона плакала, стогнала і голосила. А ті, хто привіз мене, стояли поруч, стояли і плакали. Сльози стікали по обвітрених щоках… Коли засипали мене землею, вони сіли в мікроавтобуси і розпочали шлях на Донбас, на пошуки інших, які досі лежать там, серед соняшникових полів.
Гуманітарній місії “Евакуація 200 (Чорний тюльпан)” присвячується. Людям з наповненими добротою серцями.

Ян ОСОКА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) і Світлані МИРОНЧАК (Вовковинці)
Щиро подяка за пожертву  на пам'ятник Петрові Болбочану
  Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш), 100 грн.



03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ