Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Пробудження козака Дериведмедя


Я народився в козацькому селі Личковому, на березі річки Орелі. Прожив тут до 14 років. 1966 року трагічно загинув батько, а я склав іспити до Суворівського військового училище в Києві та й почав свої мандри чужими світами. 27 років прослужив в армії, в російськомовному середовищі – в Києві, Харкові, Самарканді, Хабаровському краї, Білорусі, Афганістані, Німеччині. Інколи з радістю слухав українську пісню. Згадував, як батько Дмитро на свята вдягав вишиванку, співав українських пісень. Найбільше любив “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”.
15 лютого 1991 р., на Стрітення, в Бахмуті (тоді Артемівську) в мене народилася донька Ірина. Прийшов час влаштовувати її у дитячий садочок. Завідуюча садочка № 10 Марта Тихонівна, оформлюючи документи, запитала тоді, влітку 1993 року, чи не хочу я віддати доньку Ірину в першу в місті українську групу виховання. Я погодився. Щодня вранці проводжав Іринку в садочок, а надвечір зустрічав. Дорогою через парк моє любе дитя розповідало новини про навчання. Десь через тиждень-два, коли я зустрів Іринку, вона привітала незвичними українськими словами: “Добрий вечір, тато!” У мене чомусь задерло в горлі. Потекли сльози. Я не знав що сказати маленькій дитині… Все життя я вважав себе інтернаціоналістом, а моє дитя нагадало мені, хто я.
Удома, збиваючись, намагався розповісти дружині про подію, що мене потрясла. Та дружина нічого не зрозуміла. Та й ніхто не зрозумів, крім мене самого: я – українець!
Запитав себе: а хто тобі, дурню, не дає розмовляти українською? Ніхто! Ну й розмовляй! Звичайно, вдома і в середовищі друзів сприйняли це як прикол, жарт.
Удома – тихий саботаж та іронія не додавали малій доньці бажання добре вчити українську: садочок і батько – за, мати і старша сестра – проти. Але мені стало зрозуміло, що українська мова – це моє рідне, дороге середовище, в якому я хочу бути і буду – в думках, піснях, віршах, в історії (яку на той час майже не знав і мало знаю ще).
Згодом, уже в Києві, познайомився з народною артисткою України Галиною Гілярівною Яблонською. Вона стала моєю вчителькою української. Якось після наради рухівців запізнався з поважного віку філологом. Представився: Володимир Деримедвідь. Він зауважив: “У вас козацьке прізвище, але його викривили. В українській мові слова “медвідь” немає, а є “ведмідь”. Подивіться метрики батька і діда”.
2006 року я виправив помилку у своїх документах.
Звичайно, я взяв участь і у Помаранчевому майдані, і в Революції гідності (був в Афганській сотні Олега Міхнюка). З червня 2014 р. служив у батальйоні “Донбас”. На початку 2015 р. заснував Дім книги “Еней” у м. Бахмуті. Дім книги назвав на честь свого товариша Антона Цедіка-“Енея”, який загинув 29 серпня 2014 р. в Іловайському казані.
Дякую всім, хто допоміг мені повернутися до рідних джерел. А українські книжки, які поширюю на Донбасі, нехай пробудять ген українства у моїх земляках.

Володимир ДЕРИВЕДМІДЬ
м. Бахмут Донецької обл.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ