Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


До 100-ліття Української революції


До  100-ліття Української революції12 травня в Тернополі в Галицькому коледжі ім. В’ячеслава Чорновола Роман Коваль і командир “Легіону Свободи” Олег Куцин презентували нові видання Історичного клубу “Холодний Яр” “Український календар Визвольної боротьби” та “Чорні перемагають. Спогади про прадідів 72-ї бригади”.
“Український календар Визвольної боротьби” – це неповний календар дат життя творців української культури та вояків, які захищали у всі часи її зі зброєю в руках, а у книжці “Чорні перемагають” вояки Армії УНР розповідають про збройну боротьбу за Українську державу в 1918 – 1920 роках, про бої полку Чорних запорожців, зокрема і на Тернопільщині.
Участь у зустрічі взяли міський голова Тернополя Сергій Надал, народні депутати України Михайло Головко та Олег Осуховський, голова ВМО “Сокіл” Юрко Черкашин-“Чорнота”, голова Тернопільської обласної організації ВО “Свобода” Олег Сиротюк та голова Тернопільської міської організації ВО “Свобода” Володимир Стаюра.
Роман Коваль висловив жаль, що уряд украй мало робить, щоб виконати Указ Президента про вшанування героїв Національної революції 1917 – 1921 років, фактично саботує його виконання. “Тож громадськість і взяла на себе цю ношу. Передусім це Історичний клуб “Холодний Яр” і Легіон Свободи”.
Роман Коваль звернувся також до міського голови Тернополя Сергія Надала з пропозицією перейменувати одну з вулиць Тернополя на вулицю Євгена Мешківського, творця Галицької армії, похованого в Тернополі на Микулинецькому кладовищі.
10 грудня 1918 р. Євген Мешківський очолив штаб Галицької армії. У ході українсько-польської війни з галицьких напівпартизанських бойових груп за короткий час створив сучасну армію. У “Книзі спостережень” Євген Маланюк писав про Євгена Мешківського: “Сувора дисциплінованість чисто військового, зимного й світлого розуму, солідний науковий багаж і дійсно геніальна пам’ять – ось його найбільш яскраві прикмети. У нього була воля... чисто полководчеського типу”. Євген Мешківський був ще й людяним чоловіком – він постійно відвідував тифозні бараки в Рівному, читав козакам газети, підбадьорював їх. У Рівному він і занедужав на тиф.
6 липня 1920 року під Чорним Островом більшовицька кіннота несподівано атакувала потяг, у якому перебував штаб Армії УНР. У безвихідній, здавалося б, ситуації начальник штабу Євген Мешківський повів штабних старшин в атаку. У цьому переможному бою Мешківського було смертельно поранено. Помер він у Тернополі…
Під час зустрічі лунали пісні Визвольної боротьби. Їх виконали кобзар Тарас Силенко та лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк.
Організувала презентацію Тернопільська обласна організація Легіону Свободи.

 

16 травня 2017 р. на Миколаївщині в Первомайському коледжі Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова відбувся урок патріотизму, який провели члени Історичного клубу “Холодний Яр”.
Роман Коваль насамперед звернув увагу на недоречність називати українські вищі навчальні заклади іменами російських військових, творців імперської політики Росії. “Особливо це дивно виглядає в час війни з Росією, – сказав письменник і запропонував надати закладу ім’я Миколи Аркаса, ад’ютанта головнокомандувача Чорноморського флоту Росії, засновника Миколаївської “Просвіти”, автора “Історії України-Русі”. У Миколаєві та на Миколаївщині саме він найбільше зробив для пробудження українського народу. Про його “Історію України-Русі” Євген Чикаленко сказав, що “після “Кобзаря” ця книга є найкорисніша”.
“На початку ХХ століття України як держави не існувало, – розповідав Роман Коваль. – І все ж Микола Аркас вважав, що завдяки письменникам та історикам “історія наша не скінчилася”. Микола Аркас разом з однодумцями не переставали розповідати, хто ми і яких дідів онуки. Таким чином вони зберегли національну самосвідомість – попри намагання ворогів знищити її. Зброєю українських письменників став “не меч, а духовна сила та безмежна любов до свого народу”. Ще у 1907 – 1908 рр. Микола Аркас передбачав, що культурна праця українських письменників, редакторів та журналістів “незабаром дасть такі жнива, яких ми ще не бачили”. Так і сталося! “Історія України-Русі” перетворювала малоросів на українців, які схотіли бути схожими на Святослава Хороброго, Дмитра Байду-Вишневецького, Северина Наливайка, Максима Залізняка, Івана Ґонту… А син автора Микола Аркас-молодший в добу Української революції командував 2-м кінним полком ім. Максима Залізняка. Про Максима Залізняка він уперше дізнався з батькової книжки “Історія України-Русі”. Оце і є неперервність традиції!”
Роман Коваль розповів і про перемогу Армії УНР під Вознесенськом 16 травня 1920 р., зокрема й про переможний бій Чорних запорожців зі школою червоних командирів, під час якого було знищено дві з половиною сотні російських окупантів. Розповів і про вояків Армії УНР, що народилися в Первомайську, – козака 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР Олексія Здоровецького, курінного полку Чорних запорожців Левка Балицького, миколаївських отаманів “Лиха”-Бондарука та Якова Кощового й інших вояків, народжених на Миколаївщині. На жаль, ці прізвища студенти та їхні викладачі почули вперше.
Зустріч організували Первомайська МО ВО “Свободи” та Рух захисту української мови. У ній взяли участь члени Історичного клубу “Холодний Яр” – захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов, кобзар Тарас Силенко, лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк і бард Валерій Мартишко. Їхні пісні про Визвольну боротьбу викликали найгарячіший відгук у серцях молоді. За свідченням вчителів і студентів, такого свята українського духу в Первомайську ще не було. Участь у радісній події взяло близько 350 юних українців та їхніх учителів.
Перед поверненням до Києва гості завдяки свободівцям Євгенові Шарію та Михайлові Медведчуку провели дві години на березі Південного Бугу в радісному спілкуванні з природою і друзями.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

  

Світлини Василя Умки та Сергія Василюка.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ