Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Чорні на фронті


Чорні на фронті

О 6-й ранку 12 квітня я вирушив на Авдіївку. У Переяславі забрав із собою “Алтая”, колишнього розвідника 72-ї бригади. Окрім маскувальної сітки, свинини, печених ковбас та кров’янок, віз я книгу “Чорні перемагають. Спогади про прадідів козацтва 72-ї бригади”. Віз я на фронт зброю – зброю ідеологічну, яка, переконаний, мотивуватиме бійців і дасть змогу опертись в окопі на своє коріння. Віз я 500 книг.
Мене тепло зустріли артилеристи. Коли вони брали книжку в руки, я бачив на їхніх обличчях щиру гордість за своїх предків.
Далі – шахта “Бутівка”, позиція “Зеніт”. Великі підвали-бомбосховища. Бійці привітні, посміхаються. Командир батальйону Олександр Охріменко – справжній чорний запорожець! Гордий, що б’є окупанта, як били його наші прадіди.
Короткі розмови, обійми – і їдемо далі. Через годину, як ми виїхали з Бутівки, прилетіла ворожа міна. Загинув хлопець… До всього можна звикнути, але як можна звикнути до смерті наших козаків! Вічна їм пам’ять і вічна слава!
На раді з керівниками всіх підрозділів 72-ї бригади я розповів про чорних запорожців, сказав, що книга “Чорні перемагають” – це зброя, якої у кацапів не має. Кожний командир знає, що один мотивований боєць сильніший, ніж десять невмотивованих. І ця книжка  про славу прадідів вмотивує багатьох, ще більше згуртує вояків 72-ї бригади.
Після наради командири отримали книжки для своїх підрозділів. Шанобливо брали їх до рук. “Чорні запорожці пішли воювати”, – сказав я на прощання.
Далі знову – передова. Маршрут – сірою зоною. Це мертва територія, таке враження, що дерева там ніколи не розпустяться.
Старе, але добре авто, впевнено долає яри. За кермом – “Скат”, командир розвідувальної роти. Повен кузов розвідників. Хлопці, що на позиціях, спостерігають за ворогом і з допомогою рації “ведуть” наше авто. Ось і край території, яку контролюємо. Далі – ворог. Бійці усміхнені, впевнені, що ми переможемо. Книгу зустрічають радо. Хлопці знають, що вони чорні запорожці, а книжка – про їхніх прадідів.
“Скат” розповідав… Раптом сєпари обстріляли нас із СПГ. Ми сховались у бліндаж. Затихло. “Скат” дає команду повертатися.
Хлопці знову ведуть нас із допомогою рації. Через стару Авдіївку заїхали в нову. Будинки понівечені обстрілами. Але це не бентежить. Тут нас не підтримують. Майже 90% жителів Авдіївки чекають, коли українці підуть геть. Отак! А ми піклуємося про них, надсилаємо гуманітарну допомогу!
Я гордий за наше військо! Хлопці тримаються з честю. Спи спокійно, Києве, є ще вояки 72-ї, які своєю кров’ю боронять тебе. Щоб ти ще більше ресторанів побудував, відкрив ще більше автосалонів іномарок, а прибутки перевів в офшори!
Я ж, підгодувавши хлопців свининою, яку ми із братом Сергієм вирощуємо, та зарядивши дух хлопців книгою Романа Коваля “Чорні перемагають”, їду додому з вірою в рідне військо, свій народ, з вірою у вільне майбутнє України.
Незабаром я знову зустрінусь із чорними, адже комбриг Андрій Соколов запевнив мене, що делегація 72-ї Чорної бригади візьме участь у вшануванні героїв Холодного Яру. Хлопці хочуть набратися сили на святих місцях, вклонитися могилам великих предків, побувати в Мотриному монастирі, де молилися учасники Першого зимового походу Армії УНР, серед них – і козацтво полку Чорних запорожців на чолі з легендарним Петром Дяченком.
Мій товариш “Алтай”, побачивши, що назустріч їде військова техніка, каже: “Наші їдуть”. І я починаю співати пісню, що народжується:

Їдуть хлопці на Донбас,
Їдуть воювати,
Як зустрінуть москалів,
Будуть їх стріляти.

Ой грай, кобза, грай,
Нехай пісня лине,
Їдуть хлопці на Донбас,
Битись за Вкраїну.

Слава чорним запорожцям – і прадідам, і правнукам!

Валерій МАРТИШКО
Бориспіль, 15 квітня 2017 р.

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) і Світлані МИРОНЧАК (Вовковинці)



03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ