Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Сергій Вікторович Мокренко-“Крук”


(24.03.1993, смт Шацьк Волинської обл. – 28.02.2017, біля с. Луганського Бахмутського р-ну Донецької обл.)

В останній день останньої відпустки він зробив своїй дівчині пропозицію одружитися, і та відповіла згодою.
В останню відпустку він сказав батькам і сестричці, як сильно їх любить, і вони відповіли такими ж словами.
В останню відпустку він відвідав усіх без винятку родичів, наче знав, що більше їх не побачить…
Бойове хрещення Сергій отримав під час Революції Гідності, його контузило – поряд із ним вибухнув ящик зі світлошумовими гранатами.
Коли запалав Донбас, хлопець добровольцем у складі ДУК “Правий сектор” вирушив на захист своєї країни. Попри численні осколкові поранення обличчя, очей та шиї, йому пощастило вийти з Іловайського казана.
Деякий час провів у Пісках, а потім рік був волонтером. І тут страшна звістка: на війні загинув його друг, і “Крук” прийняв рішення знову взяти до рук зброю.
На початку 2016-го записався до полку “Азов”, пройшов вишкіл, але його так офіційно й не оформили, а у запіллі він сидіти не звик.
14 вересня 2016 р. підписав контракт із ЗСУ, став стрільцем 3-ї роти 1-го батальйону 54-ї Окремої механізованої бригади.
У грудні на Світлодарській дузі Сергій дістав осколкові поранення та контузію. Його врятував бронежилет, але осколками посікло обличчя, шию, руки та ноги. Був доправлений до шпиталю у Вінниці.
Після лікування приїхав на місяць додому, приїхав в останню свою відпустку.
Дівчина сказала йому “Так”. Але він мусив повертатися на передову. Весілля відклали, хто ж знав, що назавжди.
Загинув Сергій в останній день зими о 10.00 під час масованого мінометного обстрілу наших позицій.
Залишив у скорботі батьків, сестру та близько 30 двоюрідних братів і сестер.
“Навіщо чекати, коли зробить хтось, якщо це можу зробити я, – таке було його життєве правило. Це кредо виштовхнуло його із сірої маси на верхню сходинку, на якій вирує справжнє життя і вирішуються долі.
На ту саму сходинку, де люди стають легендами.

Ян ОСОКА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) і Світлані МИРОНЧАК (Вовковинці)
Щиро подяка за пожертву  на пам'ятник Петрові Болбочану
  Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш), 100 грн.



03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ