Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Максим Ігорович Гринчишин-“Прометей”


(12.05.1979 р., м. Луцьк – 19.02.2017 р., неподалік м. Авдіївки Донецької обл.)

На світлині – початок вересня 2014 року, околиця Волновахи з боку Маріуполя. За спиною нашого бійця “зельонка”, в якій за 10 – 15 метрів стоїть “беха”. На ній – Андрій Кизило (загинув в Авдіївці 29 січня ц. р.). Хлопці очікували танкового наступу російських військ на Волноваху. Утримати позиції повинно було відділення, яке мало лише 4 – 5 БМП, 1 БТР, 3 ЗУ-23-2 та 2 гармати. Якби тоді росіяни почали танкову атаку, було б непереливки, але танки на штурм не пішли. А 5 – 6 вересня у Волноваху зайшла 72-га бригада.
Молодший лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу 1-го батальйону 72-ї Окремої механізованої бригади Максим Гринчишин воював у багатьох “гарячих точках”, а загинув під Авдіївкою 19 лютого за до кінця нез’ясованих обставин – кажуть, від кулі снайпера…
Навчався в Луцькому національному технічному університеті на факультеті будівництва та дизайну. Деякий час мешкав за кордоном.
Мобілізований 14 серпня 2014 року. Після навчань на полігоні у Старичах Максима доправили під Волноваху. Вже 30 серпня він здійснив свій перший бойовий виїзд на війну.
Максим – працьовитий, вимогливий до себе, всю роботу робив досконало, ретельно, мав фотографічну пам’ять. Коли був кулеметником, мав свій ПКМ, який завжди перебував в ідеальному стані, зафарбований і закамуфльований. Своїми руками зробив для нього приціл.
Наполегливо вивчав нюанси військової справи, багато читав. Ніколи не жалівся, все сприймав розсудливо та спокійно. Ніколи не лаявся.
Земляк Сергій Шрамчук написав: “Максим Гринчишин, неповторна і прекрасна людина, яка ніколи не повернеться з війни… Його бригаду вороги прозвали Чорною.  І хлопці прийняли це ім’я, хоч обличчя у них – світлі й добрі. “Я живий-здоровий і в балаклаві. Незважаючи ні на що...” – написав 31 січня 2017 р. на своїй сторінці в соцмережі Максим Гринчишин.
І він буде вічно жити в пам’яті Українського народу!”

Ян ОСОКА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ