Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“Спи спокійно, Брате”


10 лютого 2017 р. відійшов у Вічність мій бойовий побратим Юрко Васильєв.
Познайомилися ми з ним ще у 2014 році, на початку війни, коли Окрема добровольча чота “Карпатська Січ” тільки формувалася. На той час ми базувалися в Ізюмі. З наступом наших військ просувалися й ми, в короткий час були звільнені Краматорськ, Слов’янськ, Артемівськ, Дебальцеве…
Юрко з’явився в нас якось непомітно, він завжди старався не привертати до себе уваги, не ліз у камеру, не шукав зустрічі із журналістами. Але в нього повсякчас було велике бажання включитися у збройну боротьбу з російським окупантом. І як тільки “Карпатська Січ” зайняла позиції в Пісках, Юрко зі своїм нерозлучним товаришем зразу долучився до нас. Без будь-якої попередньої підготовки, вишколу взяв у руки автомат і заступив на бойове чергування. Всі ротації відбував справно, ніколи ні на що не нарікав, хіба що на брак зброї або набоїв. Як тільки бойові дії призупинялися чи оголошувалося чергове “перемир’я”, їхав додому, щоб допомогти дружині по господарці, але щойно починалося чергове загострення – знову був біля нас.
Дисциплінований, вмотивований і хоробрий вояка, він знав, що робить на війні, чому взяв до рук зброю. Він завжди був готовий віддати своє життя за Україну.
Після легалізації підрозділу в ЗСУ і далі брав участь у бойових діях як доброволець. Утримував невеличке кафе на трасі між Ізюмом і Слов’янськом, де будь-який вояка чи волонтер міг перекусити, випити чаю чи кави, а якщо потрібно, то й заночувати. Останні тижні постійно телефонував – просився на фронт, рвався в Авдіївку. Ми мали через декілька днів зустрітися та обміркувати плани подальшої боротьби. Не судилося. Не знаю обставин смерті, але знаю точно: Україна втратила ще одного достойного сина, борця, воїна.
Спи спокійно, Брате, нехай земля тобі буде легенькою!
Слава Воїну, достойному сину України!

Олег КУЦИН, командир Легіону Свободи



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ