Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Святослав Караванський (24.12.1920, Одеса – 17.12.2016, Балтимор, США)


Відійшов у кращі світи Святослав Караванський, знаменитий мовознавець, поет, двічі репресований Москвою. Святослав пробув у таборах майже 31 рік, але залишився незламним, помер непереможеним, бо Україна, за яку він боровся і страждав, стала незалежною. 
Українську школу закінчив 1938 року. Провчившись два роки в індустріальному інституті, пішов добровольцем до війська, аби після служби вступити на філологію. Та на початку війни його частина в Білорусії потрапила в оточення, з якого Святослав вирвався. До Одеси добрався пішки. Тут він знайомиться з хлопцями з ОУН, стає на шлях боротьби за Самостійну Україну. На Грецькій площі відкриває магазин української книги, в якому була явка патріотів.
1944 року його арештовують, він відмовляється від співпраці з НКВД. Тож 7 лютого Святослава Караванського засуджують до 25 років ув’язнення. Йому судилося пройти усі пекельні кола ГУЛАГу. Після смерті Сталіна режим полегшили, і Святослав починає укладати Словник рим української мови. 
1960 року, в час “хрущовської відлиги”, коли найвищий термін ув’язнення було обмежено 15 роками, тисячі оунівців, які мали строк по 25 років, були звільнені “до отсиженного”. Звільнили й Караванського. Він приїхав до Одеси, де його чекала Ніна Строката.
Одружившись, працював на різних роботах, один час навіть перекладачем у газеті “Чорноморська комуна”, багато писав – і статті, і вірші, перекладав сонети Шекспіра, “Джейн Ейр” Ш. Бронте. 
1962 року вступає до університету, на заочний відділ філологічного факультету. Провадить агітаційну роботу серед одеситів, збирає українські книги для Кубані. Пише кілька статей, які потрапляють за кордон і лунають на радіо “Голос Америки” та “Свобода”.
 Тож 13 листопада 1965 р. його арештовують і за наказом Генерального прокурора Руденка – без суду та слідства – відправляють до Володимирської тюрми добувати термін. Святослав неодноразово оголошує голодівки, протести. Пише статтю про те, що в Катині польських офіцерів розстріляли не фашисти, як твердила Москва, а росіяни. Статтю перехоплюють, Караванського судять удруге 1969 року. Дають ще 10 років.
 У травні 1972 р. його дружину Ніну Строкату засуджують в Одесі разом з Олексою Різниковим та Олексієм Притикою за антирадянську пропаганду й поширення самвидаву, їм присуджують відповідно 4, 5,5 і 2 роки. Ніну Строкату після звільнення не пускають до України, примушують жити в Тарусі. 9 листопада 1976 р. вона стає членом-засновником Української гельсінської групи. Тож коли С. Караванський звільняється, його привозять до Таруси. Нескорене подружжя депортують за кордон.
 Їх із почестями зустрічає українська еміграція. Вони продовжують боротьбу за самостійність України. Караванський заглиблюється у словникарську роботу. Оскільки нашу мову Москва нищила і наближувала до російської, Святослав береться її лікувати. Його досягнення в цій ділянці добре відомі. Він написав і видав десятки чудових книг і словників, які широко відомі зараз в Україні. Він матеріально допомагав газетам “Чорноморські новини”, “Літературна Україна”, журналу “Українська жінка”, іншим виданням, воякам АТО. Статті його друкувалися в багатьох газетах і журналах України.
До останніх днів життя Святослав Караванський стояв на посту, зберігаючи гострий розум і відчуття українських реалій.
Книги і твори з його Духу печаттю навічно залишаться з нами.
Слава незламному, непереможеному герою України!

Олекса Різників, Галина Могильницька, Олег Олійників, Роман Кракалія, Олександр Чайківський, Дмитро Шупта, Сергій Дмитрієв, Надія Мовчан-Карпусь, Левко Лук’яненко, Юрій і Леся Шухевичі, Дарка Гусяк, Мирослав і Раїса Симчичі, Василь Овсієнко, Анатолій Здоровий, Мирослав Маринович, Ігор Калинець, Зорян Попадюк, Олесь Шевченко, Микола Матусевич, Йосип Зісельс, Богдан Горинь, Євген Пронюк, Микола Горбаль, Володимир Мармус, Григорій Гайовий, Раїса Руденко,  Орина Сокульська, Євген Захаров, Раїса Лиша, Роман Коваль, Віктор Рог.

На світлині – Святослав Караванський із дружиною – легендарною Ніною Строкатою.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) і Світлані МИРОНЧАК (Вовковинці)



03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ