Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2017 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Наталці Осьмак – 75 років


Щиро вітаючи Наталку Осьмак, дочку голови УГВР, із 75-літтям, вміщуємо уривок з її біографії

Я народилася в Києві 22 грудня 1941 року. Мама, Людмила Устимівна Богдашевська, походила із с. Кривошиєнець Київської області, батько, Кирило Іванович Осьмак, – уродженець м. Шишаки Миргородського повіту, що на Полтавщині.
В окупованому німцями Києві батько став членом створеної 5 жовтня 1941 р. Української Національної Ради, яку очолив професор Микола Величкiвський. У рамках УНЦ Кирило Осьмак створив кооперативне товариство “Сільський господар”. Він зумів зберегти його й після того, як німці розгромили УНЦ, зберіг усупереч неодноразовим намаганням німецької адміністрації закрити товариство. Завдяки йому Кирило Осьмак, співпрацюючи з українським протинімецьким підпіллям, похідними групами ОУН, міг допомагати підпільникам харчами…
Наприкінці вересня 1943 р. наша родина виїхала на Захід. Ми зупинилися у Львові. Тут батьки познайомилися з багатьма втікачами з Києва, Харкова, Дніпропетровська. У жовтні 1943 р. батько мав зустріч з Андрієм Шептицьким.
Деякий час Кирило Осьмак був працівником Українського Центрального Комітету, а з початку грудня 1943 р. за дорученням оунівського підпілля почав працювати директором Стрийського окружного товариства “Сільський господар”. Його посада давала можливість вільно їздити краєм, відвідувати відділи УПА, старшинські школи, зокрема старшинську школу “Олені”, яка у квітні 1942 р. діяла на горі Яворина на Станіславівщині.
У березні 1944 р. наша родина переїхала до м. Сколе. (“Пригадуєш холодний березень 44 року, коли ми їхали до Сколього?” лист до мами від 2 березня 1957 р.).
Кирило Осьмак став учасником ініціативного комітету зі створення державницького органу, що мав очолити боротьбу українського народу проти окупантів, який згодом було названо Українською Головною Визвольною Радою.
11 – 15 липня 1944 р. на Самбірщині відбувся Великий Збір УГВР.
Територію, на якій проходив Збір, охороняв курінь “Різуна” – Василя Андрусяка. Делегати, що прибували на Збір, проходили, сказавши пароль, через два пропускних пункти. Один з них охороняв сотенний “Нечай” – Михайло Фридер, другий – чотовий “Семків” – Ярослав Шпиталь.
Охоронні боївки УПА та учасники технічного обслуговування приготували всі приміщення будинку лісника для прийому делегатів Збору.
На першому поверсі були організовані спальні, їдальня і кухня. На другому поверсі лісничівки була зала нарад, на стінах якої повісили портрети Тараса Шевченка, Івана Франка та Євгена Коновальця, а проти стола президії на килимі висів вирізьблений з дерева герб-тризуб.
На стриху будинку, в лісі й на галявині біля лісу в наметах розташувалися охоронні боївки.
Великий Збір працював 5 днів, на ньому була створена Українська Головна Визвольна Рада. Кирило Осьмак обраний Президентом УГВР, Роман Шухевич – Головою Генерального секретаріату УГВР, були прийняті Платформа, Устрій, Універсал УГВР і затверджена Присяга вояка УПА.
Президент УГВР Кирило Осьмак-“Горянський” і голова Генерального секретаріату УГВР Роман Шухевич-“Лозовський” від імені УГВР склали присягу перед українським народом…

Продовж. у наступному числі “Незборимої нації”

Наталія ОСЬМАК



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Олегові та Ніні ВОЛКОВИМ (Київ), Тарасові та Ростиславові КОНЕЧНИМ (Прикарпаття), Анатолію ПАВЛЕНКУ (Київ), Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш), Світлані МИРОНЧАК (Вовковинці) та Вікторові ДИЛЮ (Харків)



03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ