Події відбулися 10 жовтня в Національному музеї Тараса Шевченка
Роман Коваль представив учасників вечора – геніальних творців українського слова Емму Бабчук, Василя Шкляра, Володимира Шовкошитного, Василя Рубана, світоча театральної сцени Галину Яблонську, гітариста-віртуоза Гриця Лук’яненка, самобутню поетесу Ольгу Страшенко, геніального скульптора Михайла Горлового, видатного науковця, історика науки Василя Шендеровського, прекрасного виконавця авторської пісні Нелю Франчук, народного депутата України від ВО “Свобода” Юрія Бублика, редактора газети “Козацький край” Олега Островського… Ось уривки з промови письменника: “У книжці “Сто облич Самостійної України” йдеться про людей, які творили Українську державу в роки Другої світової війни та в 1989 – 2013 роках... Один із них – Василь Овсієнко. Спостерігаючи за його працею протягом майже 20 років, прийшов до категоричного висновку, що він – один з найдієвіших і найкорисніших синів нашої Батьківщини… Серед “Ста облич Самостійної України” – Василь Рубан. 1994 року він написав передмову до моєї книжечки “Підстави націократії”, в якій висловив думку, що “без мілітарної, безпощадної до ворога сили конструкція національної свідомості неповноціна”… Антоніна Литвин – творець українських казок і вишиванок, чудових віршів і малюнків… Голова ОУН Богдан Червак уміє бути лаконічним і точним в оцінках… Прилетів на презентацію з далекого Новосибірська і доктор фізико-математичних наук Вадим Шмирьов. Він – також герой презентованої книжки, фінансово допомагає сотенному УПА Мирославу Симчичу, сиротам на Гуцульщині. Не раз підтримував і нашу газету. Василеві Шкляру прислав 2000 грн. – на фільм. Допомагає і школі в Тустановичах, де навчався. Подарував їй плазмовий телевізор за 4000 грн., концертний баян вартістю 30000 гривень”. Представляючи кінорежисера Олександра Муратова, Роман Коваль розповів про його боротьбу в лавах УПА. “Сподіваюсь, що ваш виступ, пане Олександре, буде такий же запальний і короткий як вибух міни, якою ви підірвали МҐБістів на Прикарпатті”.
Оповідаючи про політв’язнів Петра Хмарука й Анатолія Лупиноса, Олесь Вахній сказав: “Ця книжка дає нам можливість почути голоси тих людей, яких у свій час не почули”. А поетеса Ольга Страшенко розповіла про одну із героїнь цієї книжки – Світлану Білик, якої вже немає серед нас. Редактор газети “Шлях перемоги” Віктор Рог згадав добрим словом члена ДСУ Бориса Андріїва, який уже також перейшов межу життя і смерті: “Роботяга, щедрий чоловік. Хоч і не жив у достатку, а постійно жертвував на українські книжки, газети, організації”.
Ось думки інших промовців.
Василь РУБАН, письменник: “Герої цієї книжки Анатолій Лупиніс і Зеновій Красівський були незламні, вони пройшли страшні муки в боротьбі за Самостійну Україну і не здалися”.
Василь ШЕНДЕРОВСЬКИЙ: “Сьогодні треба знаходити серед нас тих людей, які були б взірцем не для нас, а для молоді”.
Емма БАБЧУК, заслужений журналіст України: “Герої Коваля мають велику любов до України і велику тугу за Українською Україною. Коли читаєш про їхні долі, складається враження, що це мартиролог, адже багато з них уже відійшли, залишивши нам відсвіт свого яскравого життя. Роман Коваль нагадує нам їхній заповіт і мету життя – здобуття Української України. Коли ви читатиме цю книжку, то опинитесь у колі цих друзів. Бажаю Вам, пане Романе, нових великих ужинків. Пишіть, щоб ми знали свою історію, щоб ми вчилися як жити!”
Василь ШКЛЯР, письменник: “50 книг накував нам Коваль!.. З непам’яті забуття скільки вихопив забутих імен! Я прийшов привітати тебе, батьку отамане, з цією видатною подією! Не встигаю ходити на всі презентації! Ми звикли говорити про дивовижну працездатність Коваля, але я найбільше ціную якість його текстів, той вогонь, який закладено в його словах. На книгах Романа Коваля – даруйте за патос! – виросло ціле покоління борців за волю України, серед них і народні депутати від ВО “Свобода”. Куй нам, батьку-отамане, і далі своїм гарячим серцем!”
Галина ЯБЛОНСЬКА, народна артистка України: “Хочу висловити захоплення цією скаженою людиною. Як наркоман не може без наркотиків, так і Роман не може жити без витягування із забуття перлин нашої історії”.
Михайло ГОРЛОВИЙ, скульптор: “Роман Коваль відкрив приспану історію, забетоновану, загнану в підземелля… Повернув нам: читайте, дивіться! Ці книжки пробудили і пробуджують. Я щасливий, що зустрів таку людину. Я щасливий, що сьогодні бачу вас, дорогі українці, брати і сестри, і думаю, що Україна буде українською!”
Вадим ШМИРЬОВ, доктор фізико-математичних наук: “50 книжок Романа Коваля повертають нам із забуття справжніх героїв, які жили з гаслом “Душу й тіло ми положим за нашу свободу”.
Богдан ЧЕРВАК: “Роман Коваль пише про націоналістів мертвих… Але на цих книжках виросло вже покоління живих українських націоналістів. Виростуть українськими націоналістами і поки ненароджені. Така сила цих книжок!”
“У видавництві “Український пріоритет” я й надалі друкуватиму книжки, пріоритетні для України”, – підсумував письменник і видавець Володимир ШОВКОШИТНИЙ.
У цей вечір у стінах Національного музею Тараса Шевченка було оголошено лауреата Літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського за 2013 рік. Торік першим лауреатом став письменник, багатолітній політв’язень Михайло Іванченко за “Думу про вільних козаків”. Цьогорічним лауреатом став головний архівіст Державного архіву Вінницької області, дослідник Визвольного руху в 1917 – 1920-х роках на Поділлі та Волині, член Історичного клубу “Холодний Яр” Костянтин Завальнюк. “Скільки книг він написав, скільки славних імен повернув рідному народові! Тихий і делікатний у житті, хоробрий і безкомпромісний на полях історичних битв,” – так представив його Роман Коваль.
Ось рішення Історичного клубу “Холодний Яр”: “Диплом №2 Лауреата Літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського присуджено Костянтинові Вікторовичу Завальнюку за дослідження “Провісники волі”, “Як на вільне, на радісне свято”, “Червоний смерч над Поділлям”, “Незламні. Ямпільці в обороні державності: 1917 – 1925”, “Яків Гальчевський у документах”, за вагомий особистий внесок у відродження історичної пам’яті та духовності українського народу, фундаментальне дослідження Визвольного руху українського народу в 1917 – 1920-х роках, утвердження національних цінностей у житті українського народу. Роман Коваль, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, редактор газети “Незборима нація”; Олег Островський, головний редактор газети “Козацький край”. 10 жовтня 2013 р., Київ, Національний музей Тараса Шевченка”.
Роман Коваль та Олег Островський вручили Костянтинові Завальнюку 5000 грн. – такий матеріальний еквівалент диплома.
Лунали у той вечір чудові поезії. Їх виконали народна артистка України Галина Яблонська й Олександр Муратов. А Сергій Коваль представив своє видання “Мова і язик”, де з гумором досліджує російський “язик”, доводячи, що він не “вєлікій і маґучій”, а довгий і пародійний!
У Національному музеї Тараса Шевченка звучали й повстанські пісні: кобзар Тарас Силенко проспівав пісню на слова зв’язкової УПА Марійки Будник “У повстанці коханого проводжало дівча”, а Ярослав Чорногуз – авторську пісню про подільського отамана Якова Орла-Гальчевського. Пісні на слова Тараса Шевченка і Василя Стуса виконали Неля Франчук і Гриць Лук’яненко.
Теплий жовтневий вечір 10 жовтня надовго залишиться в пам’яті учасників свята українського духу. То було неповторне, животрепетне зібрання!
Історичний клуб “Холодний Яр”
Світлини Марії Поливач та Лесі Островської. |
