• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Яків Корицький народився 27 жовтня 1895 р. в Миргороді. Його батько мав дві десятини землі, коня, борону та плуг.
Здобувши фах кераміка в Миргородській художньо-промисловій школі, Яків з 1913 р. учителював у Нових Санжарах. У червні 1916 р. його мобілізували до російської армії. Брав участь у бойових діях на фронтах Першої світової війни.
1917 року закінчив школу прапорщиків. У 1918 – 1919 рр. воював за волю й долю України в лавах Армії УНР. Останнє місце служби – школа старшин.
У листопаді 1919 р. повернувся до Миргорода, а наступного року перебрався в Опішне, де одружився з донькою заможного господаря Андрія Висіча. У 1920 – 1930-х рр. викладав малювання в семирічній трудовій школі, згодом став її директором, а також інструктором в Опішнянській керамічній промисловій школі, що діяла в 1927 – 1933 рр., викладав керамтехнологію в Опішнянській школі майстрів художньої кераміки (функціонувала в 1936 – 1941 рр.), був її першим директором. Дружина, Ніна Андріївна, працювала вчителькою в опішнянській семирічці.
7 вересня 1937 р. Опішнянський райвідділ НКВД арештував Якова Корицького за обвинуваченнями в контрреволюційній агітації. 25 жовтня 1937 р. особлива трійка при УНКВС Харківської області засудила його до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у Томасинлагу, а з червня 1940 р. – у Севжелдорлагу.
Помер 29 січня 1942 р. від пелагри в лазареті Урдомського відділення Архангельської області.
Постановою президії Полтавського обласного суду від 29 листопада 1962 р. Якова Івановича Корицького реабілітовано. Його кримінальна справа зберігається в архіві УСБУ в Полтавській області.
Вічна пам’ять!

Віктор МІЩАНИН, старший науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

На світлині – Яків Корицький, поч. 1930-х рр.