• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

19 червня 2012 р. пішов із життя відомий український поет, лауреат Шевченківської премії Леонід Талалай. “Напередодні він попрощався з багатьма людьми, – розповів Павло Мовчан. – Його нібито прибило лядою у погребі. Він кілька разів намагався накласти руки на себе. Жив на Жуковому острові у хибарці. Квартири не мав”.
“Його дві останні публікації у “Літературній газеті” були прекрасні, але дуже песимістичні, – сказав поет Петро Засенко. – Не дивно, що таке сталося. Уже з тих віршів можна було зрозуміти, що з ним коїться щось негаразд”.
Леонід Талалай народився 11 листопада 1941 року в селі Савинці Савинського району Харківської області. У 1956 році разом із батьками переїхав до Горлівки. Навчаючись, працював теслею та каменярем. 1958 року закінчив школу робітничої молоді. По тому служив у ракетних військах, де зазнав опромінення, після чого довго й тяжко хворів. У 1971 році закінчив у Москві Літературний інститут ім. Максима Горького.
Вірші складав з п’ятого класу, а 1956 року вперше опублікував їх у Горлівській міській газеті “Кочегарка”. Разом з Володимиром Демидовим, був одним з визнаних неформальних літературних лідерів Горлівки.
1967 року в Донецьку вийшла перша збірка його творів “Журавлиний леміш”. З 1976 р. жив у Києві, видав 11 поетичних книг. За збірку “Вибране” 1993 року удостоєний Державної премії України ім. Тараса Шевченка.
Вічна Пам’ять!

Олександр ГУНЬКО
Джерело: Gazeta.ua