• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

19 квітня на Лук’янівському цвинтарі м. Києва вшановано українського діяча Зеленого Клину Юрія Глушка. Отець Володимир УПЦ КП звершив панахиду та освятив козацький хрест на могилі українського державника, наголосивши, що присутні на урочистому заході є зерном свободи та любові, котре посіяв Глушко і котре приносить свій плід. Кияни поклали до могили квіти та запалили лампади.
Представник благодійної ініціативи “Героїка” Олег Слабоспицький виступив з доповіддю про життя Юрія Глушка-“Мову”. Промовляли Леонід Грушевий (у минулому – чільний діяч української громади Владивостока) та режисер Сергій Архипчук. У пам’ять про Юрія Глушка та його доньку Наталку, яка похована разом з батьком, звучали псалми кобзаря Сергія Нечипуренка. Попри сильний дощ, віддали шану Глушку-“Мові” декілька десятків киян.
Юрій Глушко народився 4 квітня 1882 р. у с. Нова Басань, тепер Бобровицького району Чернігівської області. Закінчивши Жмеринське та Київське технічне залізничне училища, працював машиністом у Добровільному флоті (морські перевезення з Одеси до Владивостока). З 1907 р. залишається у Владивостоці, отримує диплом механіка торговельного флоту, знайомиться з українським культурним життям у цьому місті. На початку 1909 р. організовує у Владивостоці український хор, вистави та Шевченківські свята. Повернувшись у січні 1918 р. до Владивостока зі служби на Кавказькому фронті, включається в діяльність товариства “Просвіта”, стає головою її ради (19.03.1918). очолює Владивостоцьку українську окружну раду, стає головою 3-го Українського далекосхідного з’їзду, що звернувся з вимогою визнання Зеленого Клину частиною України. Наступний з’їзд визнає найвищим виконавчим органом Український далекосхiднiй секретарiат, на чолі якого стає Юрій Глушко. Навесні 1919 р. у Владивостоці створюється 1-й Новозапорозький курінь Вільного козацтва. З приходом армії Колчака Глушка арештовують, але йому вдається втекти. Після розгрому білих на Далекому Сході Юрій Глушко керує секретаріатом аж до приходу більшовиків 5 листопада 1922 року. Тепер до тюрми його кидають більшовики. В ув’язненні Юрій Глушко перебуває до 1927 року. У 1931 р. повертається до України, здобуває диплом інженера будівельника шляхів. У 1939 – 1941 рр. працював на інженерних посадах у будівельних організаціях. Жив під чужим прізвищем.
Помер Юрій Глушко 28 жовтня 1942 р. у великій скруті.
Вічна пам’ять!