| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| Повернення Івана Луценка |
Працюючи 2004 року в Центральному державному архіві вищих органів влади і управління, серед робіт з геометрії студентів Української господарської академії у Подєбрадах я розшукав спомин студента академії, ще недавно старшини 1-го Подільського січового куреня Василя Мірошника, про загибель свого отамана – Івана Луценка. Відтак у моїй книжці “Багряні жнива Української революції” з’явився новий розділ під назвою “Останній день Івана Луценка”.
Український командарм Михайло Омелянович-Павленко називав Івана Луценка “першим самостійником в Українській Центральній Раді”. Був він і “першим українцем” Одеси, організатором українського життя в цьому місті, більш інтенсивного тоді, ніж у Києві. Був він й організатором Вільного козацтва та гайдамацьких частин, а за царя – полковником медичної служби колишньої російської армії, автором наукових праць із медицини, надвірним радником, меценатом українського руху. За свідченням Сергія Шелухина, Луценко перед Світовою війною лікарською практикою заробляв щорічно до 10 тисяч рублів, з яких 8 тисяч віддавав на розвиток української справи.
7 квітня 1919 р. більшовики замордували Івана Луценка біля семафора станції Красилів “у нечуваний, нелюдський спосіб”. Там він і був пізніше закопаний.
“Так загинув один із найбільших українських патріотів, – закінчував спогад Василь Мірошник, – і навіть хреста не поставлено на його могилі. Чи діждеться він сього від народу, за котрий положив своє життя?”
Коли готував нарис, і я ставив перед собою це запитання, сподівався, що книга потрапить у Красилів, а там знайдеться шляхетна душа, організує однодумців – і воскресне ще одна могила борця за Україну.
Й ось наспіла гарна вістка – 14 січня 2012 р. на залізничній станції Красилів відкрито меморіальну дошку. Організатором її встановлення стала Хмельницька обласна молодіжна громадська організація “Пластовий рух “Сокіл’’, що навесні 2011 р. звернулася до Красилівської міської ради для отримання відповідного дозволу.
У відкритті пам’ятної дошки взяли участь міський голова Н. Островська, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради О. Білоус, активісти Хмельницької обласної молодіжної громадської організації “Пластовий рух “Сокіл’’, колектив Красилівського міського будинку культури. Загалом на відкритті було понад 50 осіб, більшість із яких – жителі міста Красилів.
Було б гарно, якби й українці Одеси підняли на свої знамена ім’я доктора Луценка, людини, за наказом якої над Одесою вперше замайорів український прапор.
Хочу, щоб і мешканці села Кейбалівки Пирятинського району Полтавської області згадали свого земляка – лікаря-отамана Луценка – й ошляхетнили себе вшануванням його.
Слава Іванові Луценку!
Роман КОВАЛЬ
Київ
На світлині – юнаки з пластового руху “Сокіл” у гайдамацьких одностроях під час відкриття 14 січня 2012 р. пам’ятної дошки Іванові Луценку на будівлі Красилівської залізничної станції.
|
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
Людмила АНДРУСИШИН – 300 грн.
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 340 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Михайло КОВАЛЬ (Черкащина) – 2000 грн
Сергій ТЕЛЯТНИК (м. Первомайськ) – 2000 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!
|
|
