Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Нове про Михайла Гаврилка


Прикрий випадок привів мене на лікарняне ліжко. Сусід по палаті відпросився на день додому, а радіоприймач залишив. На 1-му каналі Національного радіо почув знайомі голоси. Звучала радіопередача Галини Бабій, а в студії – автор багатьох ґрунтовних досліджень про відродження Української державності 1917 – 1920-х рр. Роман Коваль.
Говорили про його нову книгу “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”. Гаврилко. До болю знайоме прізвище! Розгорнув книгу, яку прихопив із собою до лікарні з наміром ґрунтовніше опрацювати: “Листування В. Липинського” (т. 1).
У листах В’ячеслав Липинський не раз згадує Михайла Гаврилка як одного з художників, які готували ілюстрації до 2-го видання “Історії України-Русі” Миколи Аркаса. Крім Гаврилка, над ілюстраціями працювали Осип Курилас, Гнат Хоткевич, Тит Романчук, Кароль Ліпінський. 2-ге видання “Історії України-Русі” спочатку редагував Василь Доманицький, але 1910 року він помер. По його смерті книгу взявся редагувати Богдан Лепкий, а В’ячеслав Липинський всіляко допомагав – був співредактором тексту, координував роботу редакційної групи, контактував з авторами та художниками.
Листи В’ячеслава Липинського до Василя Доманицького вказують на тісні контакти Липинського з Гаврилком. Так, у листі від 19 квітня 1908 р., відправленого з Кракова до Закопаного, де лікувався Доманицький, Липинський зазначав: “З тутешньої української колонії я тільки вчора на улиці бачив Брилинського, який між іншим, зовсім спокійно мені заявив, що цю мою статейку до Січового альманаху має у себе і може мені її віддати; це, розуміється, дурниця, але все ж дрібненький доказ високої, по словам Хоткевича, галицької культури. Від Брилинського довідався я, що Гаврилко поїхав на свята до Львова”.
З листа Липинського від 25 січня 1909 р. до Василя Доманицького довідуємося про участь Михайла Гаврилка у підготовці деяких ілюстрацій до праці Миколи Аркаса: “Був вчора у мене Гаврилко. Просив передати Вам, що як його “Нечай” має піти до “Історії”, то, щоб Ви сказали його сфотографувати (Лепкий радить, тому, хто робитиме кліше) і один знимок просить дати йому (м. п. Гаврилкові)”.
Окремі ілюстрації Гаврилка для “Історії України-Русі” не пройшли конкуру. Про це Липинський повідомляє Доманицького в листі від 11/24 листопада 1909 року: “Нечай” піде Романчуківський, а не Гаврилків; Гаврилків “Шевченко” не піде”.
Ця відмова не дає підстав говорити про низьку художню вартість робіт, адже невідомо, за якими критеріями проводився відбір ілюстрацій.
Доопрацьоване та доповнене, насичене ілюстрованим матеріалом 2-ге видання “Історії України-Русі” вийшло у світ уже по смерті Миколи Аркаса – напередодні Першої світової війни. Доля видання сумна – російська окупаційна влада наклала арешт на наклад, що знаходився на складах видавництва у Львові. Книги вивезено зі Львова і спалено. Вціліли одиничні екземпляри.
Із листів В’ячеслава Липинського до Андрія Жука довідуємося про участь Михайла Гаврилка в таємних зібраннях 1911 року у Львові, на яких готувалась теоретична база для створення Союзу визволення України. Липинський підготував для організації програмовий документ “Меморіал”, в якому виразно зафіксовано курс на здобуття державної незалежності України – як у під російській, так і у підавстрійській її частинах. Липинський розглядав австрофільство лише як можливий тактичний прийом у певних умовах, адже в повітрі вже витало передчуття війни.
У листі до Андрія Жука, датованого травнем 1911 року, Липинський пише: “Маю до Вас, Товаришу, велике прохання, може б Ви довідались у Львові адресу Гаврилка і мені її якнайшвидше переслали, бо маю до його важне діло, а не знаю де він”.
У наступному листі до Андрія Жука повідомлялося: “Одержані гроші (30 кор.) передав Гаврилкові”. А в липні 1912 р. Липинський у листі до Андрія Жука запитує: “Чи дістали лист і посилку для Гаврилка?”
Наведені фрагменти листів В’ячеслава Липинського виразно засвідчують про постійні його контакти з Михайлом Гаврилком упродовж щонайменше чотирьох років (з 1908 по 1912 рр.), коли вони обоє навчалися у Кракові та зустрічалися у Львові.
Невідомо, чи продовжувалося їхнє спілкування, але твердо знаємо, що вони обидва до кінця своїх днів залишилися вірними синами України, для яких ідея державної незалежності рідного краю була не лише мрією, а й реальною потребою їхнього життя.

Віталій КУШНІР,
завідувач Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського
Село Затурці на Волині



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ