• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

На межі Закарпатської та Львівської областей, на Верецькому перевалі, відбулося перепоховання тлінних останків захисників Карпатської України. Організаторами виступили Львівська обласна рада (голова Олег Панькевич) та Закарпатська обласна організація ВО “Свободи” (голова Олег Куцин).
Сім маленьких могил. Сім маленьких трун під державними прапорами України з останками убієнних. Багато священиків. Військовий оркестр, вояки у парадних строях, почесна варта. Багато людей у вишиванках. Політики з прапорами. Але не чомусь не видно “закарпатських державних мужів”. Невже вирішили, що ці семеро закатованих і розстріляних захисників Карпатського краю не гідні їхньої уваги?
Не було й урядовців із районного центру Воловець. Напевно, й у них “сіно ще не складене”. Небагато було й людей із навколишніх сіл, батьки і діди яких, напевно, захищали рідний край від мадярських і польських окупантів. Майже не видно було представників інтелігенції краю.
Зате не бракувало святково налаштованих угорських туристів, які в майках з написом “Панєвропейський пікнік 20-річчя” безперервною вервечкою проходили повз жалобну процесію. Що було у них на серці? Сором за звірство своїх дідів чи радість за криваву угорську перемогу? Чи пояснили екскурсоводи угорським дітям, наскільки доречною є їхня присутність під час скорботної церемонії?
Чому угорці вирішили, що 20-річчя відкриття угорсько-австрійського кордону потрібно святкувати в Україні на Верецькому перевалі і саме в цей день? Щоб підкреслити “дружні почуття” до українського народу та його землі?

Орися КРАВЧУК
Закарпаття