• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

У Звенигородці в землю вріс камінь із гранітною дошкою, на якій викарбувані імена тих, хто бився за волю України. “В пам’ять про воїнів Армії УНР 1917 – 1920-х років, уродженців Звенигородського повіту” – така присвята пам’ятного знаку. Вказано й конкретні прізвища – Юрія Тютюнника, Віктора Цимбала, Олекси Макушенка, Матвія Мельника, Сергія Рощицького та Віктора Філіповича. Зазначено, що знак присвячується й пам’яті “невідомих вояків 35-го Звенигородського полку 12-ї Селянської дивізії Дієвої Армії Української Народної Республіки”.
На жаль, немає на дошці імен відомих звенигородських отаманів, які служили в Армії УНР, – Семена Гризла та Івана Лютого-Лютенка.
На пам’ятний знак впали краплі води, якою освячував знак панотець Василь Карп’юк з УАПЦ, та краплі літнього дощу.
Під час відкриття меморіального знака, поставленого з ініціативи та коштом благодійної ініціативи “Героїка”, науковий співробітник Звенигородського краєзнавчого музею Станіслав Лячинський наголосив, що у Звенигородці влада досі (на 20-му році Незалежності!) не спромоглася змінити назви вулиць на честь більшовиків, відповідальних за репресії і Голодомор. Натомість, справжні герої на Звенигородщині досі належно не вшановані.

За матеріалами газети “Козацький край”