13 лютого в Будинку кіно в Києві відбувся вечір пам’яті холодноярських отаманів, які загинули під час повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 року.
У вечорі взяв участь письменник Василь Шкляр. “Що відчували ці зраджені та ув’язнені леви в той день, коли підняли своє останнє повстання? – запитав він. – Вони зробили це, адже для воїна найвища чеснота – загинути в бою. Весь світ знає і шанує японських самураїв з їхнім кодексом воїнської честі, але світ поки що не знає про наших отаманів, про наших повстанців, які жили і помирали як справжні воїни. Недруги дорікають мені, що в моєму романі “Чорний Ворон” забагато жорстокості, насилля. Що, мовляв, описані мною повстанці – це люди, для яких вбивство стало ремеслом. Але саме так воно і було! Для справжнього воїна вбивство окупантів – це ремесло. Що залишається робити, коли окупанти нищать твою націю, вирізають твою родину, топлять у крові твої рідні села? Лишається тільки війна”.
А голова Київської міської організації ВО “Свобода” Андрій Іллєнко заявив: “Популяризація визвольного ідеалу, поширення інформації про легендарну Армію УНР, про Холодний Яр, повстанський рух 1920-х років – це наш святий обов’язок і це єдиний шлях відновлення історичної справедливості. Коли ми розповідаємо українцям Наддніпрянщини, Донбасу чи Слобожанщини про Визвольну епопею 1917 – 1920-х років, коли приходимо до могил наших земляків, які воювали в лавах Армії УНР та повстанських загонів, це окриляє людей, вселяє в їхні душі гордість за свою велику націю. Московські окупанти витравлювали з народної пам’яті згадки про народну війну тих років. Вони хотіли зробити з українців безбатченків, замінити українських героїв на лжегероїв. І сьогодні ми бачимо, що різні імперські холуї хочуть нав’язати нам огидну брехню про те, що нібито націоналізм та Визвольна боротьба характерна тільки для Західної України, в той час як Велика Україна прийняла совєтську владу як свою. На цю брехню ми відповімо тотальною просвітницькою роботою, популяризацією наших славних предків, наших героїв з берегів Дніпра, які написали на своєму бойовому прапорі “Воля України або смерть!”. Ми не нащадки грушевських-винниченків, ми – нащадки Чорних запорожців та холодноярських отаманів!”
Учасникам вечора пам’яті допомогли глибше відчути козацький дух українських повстанців прекрасні пісні Сергія Василюка, лідера гурту “Тінь Сонця”.
Організатором вшанувань виступила Київська міська організація ВО “Свобода”.
Валентина ПЕРЕДЕРІЙ
|
