13 грудня в Перемишлі у приміщенні Українського народного дому відбулася презентація книги “Чорні запорожці” Петра Дяченка, командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР (упорядник-редактор Роман Коваль) та книги Олександра Іщука і Валерія Огородніка “Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН”. Презентацію вели Роман Боровик, Мирослав Цимбалко та Олександр Стець – представники Фонду “Чорні запорожці”, коштом якого з’явилися ці книги. Презентацію збагачено показом фотографій та відеороликів із заходів, в яких брали участь Чорні запорожці у 2006 – 2010 роках.
Книжки розповідають про дві видатні особистості нашої військової історії. Спогади Петра Дяченка та інших чорношличників викликають у читача море пристрастей і можуть слугувати матеріалом для майбутнього кінофільму, книжка ж про Миколу Арсенича є суто науковою роботою двох істориків СБУ.
Оскільки читачі газети “Незборима нація” ознайомлені зі змістом спогадів Петра Дяченка, то варто насамперед сказати про книгу, присвячену Миколі Арсеничу – керівникові Служби безпеки ОУН, генералові контррозвідки ОУН(б).
Автори намагаються реконструювати життєвий шлях. Зокрема, показано роль Арсенича у становленні та розбудові Служби безпеки ОУН (б), проаналізовано його причетність до репресій у повстанському середовищі, розкрито ставлення до співпраці з політичними союзниками в боротьбі за створення Української Самостійної Соборної Держави. Микола Арсенич розкрив злочинні прийоми МҐБ, впровадив ефективні методи поборення ворога, підготував висококваліфіковані кадри для боротьби з більшовицькою агентурою. Авторам не вдалося приховати подиву рівнем організованості та законспірованості роботи Служби безпеки ОУН, безпощадним противником якої були гестапо та НКВД. Про рівень конспірації свідчить факт, що в окупантів до смерті Арсенича не було його фотографії. А він у 1930-х очолював українські студентські організації м. Львова, двічі перебував у польській тюрмі, де був старостою українських політв`язнів. Отже, мали б бути його фотографії у МҐБ, але...
Учасники презентації ставили численні запитання, які стосувалися насамперед участі сучасних Чорних запорожців у відродженні історичної пам`яті в Україні. Найбільше запитували про Холодний Яр, Юрія Горліса-Горського, село Березова Лука, звідки походить Петро Дяченко. Закерзоння залишається спраглим до інформації про українсько-більшовицьку війну у 1917 – 1920-х роках.
Олександр СТЕЦЬ, поручник Чорних запорожців
Перемишль |
