• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

У червні 1660 р. московське військо на теренах Литовсько-руського великого князівства в Білорусі зазнало низки невдач. Особливо тяжкою стала поразка на ріці Полонка 28 червня в битві з річпосполитським військом Руського воєводи Степаном Чарнецьким.
У стані переможців перебував і 2-тисячний полк колишнього Гетьмана Івана Виговського (на час битви – річпосполитського Київського воєводи). Внаслідок поразки москалі змушені були зняти облогу Ляховичів і поспіхом відступити до Борисова.
Саме тоді стався кумедний випадок, який демонструє справжню ціну “набожності” москалів. Командувач московського війська на ріці Полонка князь Іван Хованський, розгніваний за свою поразку, зірвав із себе оберег – образ святого Михайла – і наказав бити його киями. Недарма москалі про святі образи кажуть?: “Ґадіцца – маліцца, нє ґадіцца – ґаршкі накривать”.
Отже, весняний наступ Москви на Річ Посполиту провалився. І в цьому чимала заслуга українських козаків Дениса Мурашка, що шарпали москалів, які облягли Ляховичі, допомігши його оборонцям втримати місто.
Денис Мурашко мав на меті не допустити замирення Речі Посполитої з Московським царством і, скориставшись війною між ними, повернути Українській державі втрачені восени 1659 року терени Білоруського полку. Після блискучої перемоги Речі Посполитої на ріці Полонка її делегація так і не поїхала на переговори з московським посольством, що чекало в Борисові. Замість цього річпосполитські війська почали наступ на Борисів. Московське посольство мусило рятуватися втечею. Перша частина задуму Дениса Мурашка вдалася. Тепер він хотів відвоювати в Москви землі Білоруського полку. Але Українська держава перебувала у стані миру з Московським царством, укладеного в жовтні 1659 року в Переяславі.
Щоправда, цей договір обидві сторони не раз порушували. Гетьман Юрій Хмельницький до Москви на затвердження так і не поїхав, пояснюючи це військовою загрозою від Кримського царства. Продовжувалися й дипломатичні стосунки України з Річчю Посполитою та Кримським царством, заборонені договором. Данина з України до московської скарбниці, передбачена договором, не надходила. Московський уряд у свою чергу порушував договір, демонстративно приймаючи в себе українських старшин, які через голову Гетьмана зверталися до нього у всіляких справах, що підривало владу Гетьмана.
А тут ще почастішали напади на Україну кримських татар, яких до цього підбурював Іван Виговський, який розраховував з їхньою допомогою здобути собі гетьманську владу. Проти передачі влади не заперечував уже й Гетьман Юрій Хмельницький, який все більше виявляв нехіть до булави, що обтяжувала його.
Звичайно, договір з Москвою Україні безпеки не гарантував. Між ними знову назрівав конфлікт. Вже було чути брязкіт зброї.

Сергій КОВАЛЕНКО
Київ