Готуємо з Юрієм Юзичем книгу “Діти у Визвольній війні”. Ось її невеличкий спалах. Козацько-поетичний. Від Юрія Дарагана.
Це уривок із біографії 17-літнього повстанця…
РЕНГЕВИЧ Олександр Пилипович (22.10.1903, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер Запоріжжя – після 1926). Повстанець відділу отамана Чорна Хмара, козак Катеринославського повстанського коша (з 1920).
Козацького роду, прізвище згадується в козацьких реєстрах та переписах з 1571 року. У квітні 1922 р. з паспортом, який отримав у місії УНР у Бухаресті, виїхав до ЧСР на навчання – на матуральні курси УГА в Подєбрадах. У Подєбрадах мешкав в одній кімнаті з Гаврилом Гордієнком. “Я був прийнятий на матуральні курси в Подєбрадах, – згадував Гордієнко, – і 16-го серпня 1922 р. прибув туди й поселився там на Панській вулиці під ч. 42… Я поселився в кімнаті разом з Сашком Ренгевичем, колишнім моїм козаком. В іншій кімнаті мешкало аж троє наших таки чорнохмарівців… На матуральних курсах був і Юрій Дараган, який… сприятелювався з Олександром Ренгевичем і навіть присвятив йому якийсь вірш”.
У збірці “Сагайдак” сотник Михайло Обідний писав про Дарагана: “Ось він влітку на річці дивиться на свого друга О. Ренгевича, засмаленого сонцем, і відразу перед ним постає тип Запорожця і сама Січ і невимовний сум її – України”.
А далі цитує вірша, присвяченого Ренгевичу:
Ти весь із бронзи, із металю, ти вигинаєшся мов лук
цілунок соняшний розтанув на темнім тлі смаглявих рук.
Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ
На світлині – стоять Олександр Ренгевич і Гаврило Гордієнко, сидять Володимир Гречишкин, Олександр Кошель і Петро Приходько. Подєбради, ЧСР, 1924 р.
|
