 1917 року в Києві за 15 копійок можна було купити брошуру з таємним листом полтавського губернатора Олександра Багговута, написаного на початку 1914 р. міністрові внутрішніх справ Російської імперії Миколі Маклакову.
У ньому губернатор висловлював тривогу з приводу “сепаратистських настроїв” та “зростання українського руху в Україні”. Він пропонував контрзаходи: “Необхідно субсидіювати деякі газети у Києві, Харкові, Полтаві й Катеринославі з метою боротьби з українським рухом… доводити кровний зв’язок народностей великоросійської та малоросійської… пояснювати, що ніколи ніякого «українського» народу не було… «внедрять» у свідомість молоді поняття про єдину, нероздільну Росію, пояснюючи слово «Україна» як «окраїна»… розповідати про “економічні зв’язки малоросійських губерній з великоросійськими”.
Багговут писав, що в газетах, що субсидуються, треба невтомно писати про необхідність загальнодержавної російської мови, наголошувати на її “багатстві”, а про малоросійську писати як про “мову простонародну, яка не має літератури і майбутнього”.
Полтавський губернатор пропонував до шкіл брати на роботу лише великоросів. Те саме і щодо інспекторів, директорів народних училищ та місцевого духовенства. А ще обов’язково возити учнів “всіх навчальних закладів у якомога більшій кількості в Москву, Нижній Новгород та інші історичні місця Росії”.
Ось такий “культурний діалог”!
Розуміючи бажання москалів звести зі світу наш народ, я десятиліттями пропагую ідею тотального ігнорування російської літератури – і “високої”, і низької. Адже, читаючи Льва Толстого, ми в цей час відкладаємо убік твори Лесі Українки. Читаючи Лермонтова, ми в цю мить відмовляємо собі в щасті пізнати творчість Олени Теліги. Гортаючи томики імперського поета Пушкіна, ми залишаємо на потім геніального поета-бранця Василя Стуса. Цей ряд безкінечний, адже за час існування нашої держави відкрилися океанічні глибини української культури, невідомої нам. Життя не вистачить пізнати їх. Отож розриваймо павутиння змосковщення і горнімося до свого!
Пізнаваймо рідне і дороге! Життєвого часу так мало! Роман КОВАЛЬ
На світлині – Роман Коваль і Ганна Счасна, дружина сл. п. “Сім’янина”. Презентація книги “Здолати Росію” у м. Дніпрі, 25 січня 2019 р. 
|
