 “Послухайте нас, – звернулися американці до президента Трампа. – Наші сини загинули, воюючи за Україну, бо свобода – це не лише для Америки. Вони бачили в цій війні боротьбу добра зі злом”. Шана батькам і їхнім синам, які захищали в Україні свободу – головну цінність американців! Газета “New York Post” зібрала історії тих, хто не повернувся додому.
Дейн Алан Партрідж (4.05.1988 – 11.10.2022). Ветеран війни в Іраку, тренував українських військових на кулеметах М2 Browning, проводив розвідку та розмінування. Загинув від уламка танкового снаряда, який перебив шию. Помер у лікарні через 8 днів.
Седрік Чарльз Хемм (26.09.1997 – 15.03.2024). Ветеран війни в Афганістані. Прибув до України в січні 2024 р., приєднався до елітного підрозділу іноземних сил спецоперацій. Загинув під час свого першого бою на Сумщині. Ідентифікований за ДНК і татуюванням із прапором США.
Едвард “Елі” Вілтон (23.03.2001 – 7.04.2023). Колишній військовий армії США. Перед від’їздом сказав матері: “Свобода – це не лише для Америки. Я маю захищати свою спадщину”. Загинув через тиждень після того, як вони зустрілися в Польщі.
Корі Навроцкі (3.05.1982 – 27.10.2024). 20 років служив у морській піхоті США, мав нагороди – “Пурпурне серце” і “Бронзову зірку за відвагу”. Здобув магістерський ступінь. Найріднішій людині сказав: “Мамо, те, що я роблю, – найкраще”. Він був її єдиним сином. Загинув на полі бою в Україні.
Ітан Гертвек (17.07.2002 – 4.12.2023). Колишній морпіх, звільнений через рідкісне захворювання крові. Спочатку рятував жінок і дітей, пізніше став бойовим медиком 131-го розвідувального батальйону. Загинув під м. Авдіївкою, рятуючи пораненого побратима. Його тіло повернули через рік під час обміну.
Далтон Медлін (29.12.2000 – 27.09.2023). Піхотинець армії США, позивний “Gimli”. Поли підрозділ потрапив у засідку, залишився прикривати відхід своїх. Росіяни розстріляли поранених, пограбували його, а тіло замінували. Батько мріє відвідати місце, де загинув син.
Ієн Френк Торторічі (10.05.1991 – 27.06.2023). Морпіх і офіцер імміграційної служби США. Не попередивши родину, залишив роботу і вирушив до України. 3 березня 2022 р. вже був у нашій країні. Спершу працював медиком в Ірпені, пізніше – кулеметником в Інтернаціональному легіоні. Загинув, коли дві ракети влучили в ресторан у м. Краматорську.
Олександр Банас (18.04.1999 – 29.05.2025). Морпіх, який переміг рак. Воював у складі 3-ї штурмової бригади. Командир сказав його матері: “Ваш син – легенда”.
Девід Батурін (20.05.1997 – 7.10.2023). Народився в Києві, переїхав у США немовлям. Перед від’їздом до України сказав батькам українською: “Ви будете мною пишатися, мамо”. Загинув, коли російський танковий снаряд влучив у його укриття.
Вічна слава! Тимофій МИЛОВАНОВ 
|
