• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

1920 року в таборі для інтернованих вояків Армії УНР виступав знаменитий співак, киянин Олександр Вертинський, кумир російської публіки. Під час виступу він несподівано кинув кпини на адресу УНР і Симона Петлюри. Тоді на сцену вийшов молодий поручник. “Це тобі за образу Петлюри!” І дав ляпаса.
Поручника Сергія Нагнибіду затримали. Поляки протримали його за ґратами дві доби... Хто він? Ось коротка біографічна довідка...
НАГНИБІДА Сергій Лукич (16.09.1898, с. Солониця, тепер Кременчуцького р-ну Полтавської обл. – 21.01.1987, с. Дарбі, Великобританія). Військовий та громадський діяч, диригент; комендант штабу 13-ї бригади Армії УНР (1920), відповідальний за матеріально-технічне забезпечення авіаційної бази № 3 Військово-повітряних сил Війська Польського (1927 – 1939), член управи Союзу українців у Великій Британії (СУБ, 1946 – 1948), диригент хору Лондонської парафії УАПЦ (1951 – 1972); звання – поручник Армії УНР (полковник на еміграції), майор Війська Польського (1945). Лицар Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста. Похований на Українському православному цвинтарі Св. Андрія в Бавнд-Бруці (США).
29 квітня 2022 р. Історичний клуб “Холодний Яр” листовно запропонував міському голові Кременчука Віталію Малецькому увічнити в назвах вулиць і площ міста борців за УНР. Великий і змістовний був лист! Але вшановано було лише чотирьох осіб з великого списку, серед них і Сергієвого брата – підполковника Армії УНР Івана Нагнибіду. Вулиця лейтенанта Шмідта тепер названа іменем Івана Нагнибіди. А Сергія Нагнибіду проігноровано, – мабуть, тому, що в нього звання нижче...
А Вертинський напередодні смерті висловив думку, що жалкує, що був російським артистом, а не українським...

Роман КОВАЛЬ