• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

4 лютого 1924 р. народилася Дарія Гусяк – учасниця Національно-визвольної боротьби, довголітня бранка совєтських тюрем, громадська діячка незалежної України.
Дарія Гусяк усе своє життя присвятила служінню Україні. Вона явила світові яскравий приклад надзвичайної сили духу й неймовірної стійкості. Вона – носійка найвищих ідеалів самопосвяти боротьбі за національну ідею. 25 років тюремного ув’язнення не зломили її вільнолюбного духу.
Народилася Дарія у Трускавці на Львівщині в родині національно свідомих батьків Юрія та Марії. Мати була родичкою відомих Василя Біласа і Дмитра Данилишина. Юрій Гусяк у 1940 р. був заарештований російськими окупантами Галичини і пропав безслідно в большевицьких тюрмах.
Закінчивши Торговельну гімназію в м. Дрогобичі, Дарія стала працювати помічницею бухгалтера в кооперативі в Трускавці. З 1943 р. включилася в підпільну боротьбу. Мала псевдо “Нуся”. У 1947-му її мати продала свою хату у Трускавці і разом із Дарією пішли в підпілля. Дарія Гусяк організовувала явочні квартири для підпільників, була зв’язковою Романа Шухевича – генерала “Тараса Чупринки”.
3 березня 1950 р. була заарештована на львівській вулиці. Слідство тривало два роки в тюрмах Львова, Москви, Києва. Влаштовували їй очні ставки із заарештованою матір’ю, яку при ній жорстоко били, застосовували неймовірні катування та провокації.
Москва засудила Дарію Гусяк на 25 років тюремного ув’язнення, яке вона повністю відбула (у Верхньо-Уральську, Сиктивкарі, Володимирській тюрмі та в таборах Мордовії). Після звільнення Катерина Зарицька запросила її розділити з нею помешкання у м. Волочиську Хмельницької області.
З 1995 р. Дарія Гусяк мешкала у Львові. Була членкинею Головного проводу Конгресу українських націоналістів, засновницею Всеукраїнської ліги українських жінок. З подиву гідною енергією Дарія Гусяк об’їздила всю Україну, піднімала українок на свідомий громадянський рух. Створила організації ВЛУЖ у 22 областях. Майже 10 років була головою Всеукраїнської ліги українських жінок, у якій об’єдналися колишні учасниці боротьби за волю України і ті, хто перейняв від них естафету боротьби.
Декому навіть важко уявити, як Дарія Гусяк, розмінявши восьмий десяток років і маючи позад себе 25 років ув’язнення, жорстоких катувань і переслідувань, могла за це взятися – і це здійснити!
Тож гідно пом’янімо нашу героїню та продовжуймо боротьбу!

Ліда КУПЧИК