 Зима – це пора, коли дні короткі, а вечори – неозоро довгі. Як проводили їх наші прабатьки? Жінки пряли та вишивали, співаючи над своїми візерунками. Чоловіки майстрували. А для молоді це був час розваг.
Знайомтеся: це наша весела ватага. Ми пропонуємо відкласти свої справи й зануритися в атмосферу української хати та наповнитися енергією веселощів того часу. До цього ми заохотили учнів київських та ірпінських шкіл, запаливши з ними вечорниці.
Діти охоче кусали калиту, хвацько долучались до козацьких турнірів, завзято співали колядок та щедрівок, водили козу, з неприхованим захватом перевтілюючись в учасників ватаги та господарів, які їх приймали. Танцювали “Гречаники”, “Якова” та “Зайчика”. Години, відведені нам для вечорниць, часто виходили за встановлені межі, бо діти тягнули ліс рук, щоб взяти участь у кожному народному дійстві, – їхні очі горіли! Це радує, вражає і дивує водночас, що діти мають таку жагу до народного. Таке враження, що діти цього недоотримують.
Створюйте для своїх дітей осередки, де вони відроджуватимуть глибинне національне єство. З власного досвіду підтверджую, що діти цього спраглі. Тож ведіть їх до джерела.
Надія ВІННІК, учасниця гурту “Зілля”, Історичний клуб “Холодний Яр”
На фото – учні школи альтернативної освіти “LeaderShip” та учасники гурту: Олександр Гончаренко, Андрій Трушевський, Павло Плескач, Олексій Полтавський і Надія Віннік.
|
