• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Ми їхали в таксі вулицям Гельсінкі.
Таксистом був втомлений, вже зрілого віку фін, що доволі не властиво для столиці його країни. Бо таксистами тут нині працюють переважно молоді та привітні сомалійці.
– Вибачте за відверте запитання. Ми з України. Як ви ставитеся до росіян?
– Як-як?! Я їх ненавиджу. І одразу скажу – чому. У мене двоє дідів загинули в Зимову війну. То скажіть, за що мені їх любити?..
Усе навкруги буквально просякнуте цим відчуттям.
Із ким би ти тут не говорив – слова ті самі: “Ведмідь прокинувся… У нас із ними 1300 кілометрів спільного кордону… Ми завжди знали, що вони повернуться”.
У Фінляндії нема сім’ї, де когось із родичів не вбили би росіяни.
– Скажіть, а Сімо Гяюгя тут похований? На кладовищі Гієтаніємі?
Візаві розквітає посмішкою:
– О, а звідки Ви знаєте про “Білу смерть”?
– Я за освітою історик.
– Ні, він похований у себе вдома. Прямо в церкві Руоколахті…
Лише за підтвердженими даними, Сімо вбив зі своєї снайперської гвинтівки понад 500 солдатів Червоної армії. І ще 200 – з автомата.
Його називали “Біла смерть”. Він – найефективніший снайпер за всю історію світових війн. Маленький чолов’яга зі зростом у 161 сантиметр, якого жахалися росіяни по всій лінії фронту. Сімо просто лягав у 40-градусний мороз на сніг і чекав. Годинами.
Він умів чекати. Тільки за один день Сімо міг відправити в пекло до 25 окупантів.
А ще він набирав до рота сніг – аби дихання не видало його місце розташування.
Набирав до рота сніг.
У 40-градусний мороз.
І чекав.
Він був важко поранений, але помер аж у 96 років.
Треба навчитися чекати. Хоч би як було важко.
Це основний урок, який дали мені фіни.

Борис ФІЛАТОВ