Jagerspital, Brux, 6 березня 1918 р., Союзові визволення України.
Шановні Товариші. В Шпитальному таборі полонених у Брюксі мається 11 офіцерів – свідомих українців, прибувших із табору Йозефштадт для одправки на Україну, як інвалідів, а власне (прапорщики): 1) Дмитро Скарженовський. 2) Василь Прохода. 3) Кость Горошко. 4) Микола Володимирський. 5) Семен Чучупак. 6) Петро Скакальський. 7) Федот Вакуленко. 8) Павло Березовський. 9) Іван Присовський. 10) Грицько Мельниченко (із Гарту). 11) Микола Криворучка, які можуть зараз по повороті в Рідний Край бути корисними робітниками на національному грунті.
Повідомляючи про це, ласкаво просимо, коли буде можливо, подбати, щоб нас одправили скоріше на Україну, бо ми сидимо тут вже третій місяць, і коли нас вивезуть відсіля, невідомо. З великою пошаною, Василь Прохода, Дм. Скарженовський.
Дж.: ЦДАГО України. – Ф. 269. – Оп. 1. – Спр. 167. – Арк. 13 – 13 зв.
Примітка Романа Коваль. Цей документ розшукав Юрій Юзич. У документі – цінна деталь до біографії Семена Чучупака, члена Холодноярського повстанкому. Виявляється, він був в австрійському полоні, а в австрійських таборах з полоненими українцями працювали члени Союзу визволення України, читали лекції з історії України, української мови і літератури… У знайденому документі чітко зазначено, що станом на 6 березня 1918 р. Семен Чучупак був свідомим українцем. У документі висловлювалася впевненість, що він і його товариші, повернувшись в Україну, стануть “корисними робітниками на національному грунті”. Так і сталося! Семен Чучупак повернувся в Україну і разом із двоюрідними братами Василем, Петром, Олексою та іншими кревними і земляками створив Холодноярський повстанком та полк гайдамаків Холодного Яру, які стали символом Визвольної боротьби українського народу.
Мою увагу привернуло й прізвище кубанця Василя Проходи, про якого я написав книжку “Тернистий шлях кубанця Проходи”. Отже, цей документ доповнює й історію української Кубані. Слава борцям за Україні різних земель!
На світлинах – Семен Чучупак і Василь Прохода.
|
