 8 травня загинув “Аналітик”. Хлопцю 19 березня виповнилося 20 років. Загинув, штурмуючи ворожу позицію над Часовим Яром, що поруч із Бахмутом. Нарвався на кулемет.
Він був дивним хлопцем. До біса розумний, на все мав свій юнацький погляд, по-дитячому максималістичний у думках і висловлюваннях, як самурай стійкий до травм і поранень, упертий як 300 спартанців. Ми по-доброму кепкували над ним, бо було над чим кепкувати. У своєму максималізмі він інколи доходив до смішного. Одного разу його відправили щось забрати з хати, де жив розрахунок, а він чи то забув, чи то загубив ключі. Тож, недовго думаючи, вибив вікно, а коли не зміг пролізти, зламав двері. Бо наказ є наказ!
Він нормально сприймав наші жарти, усміхався у свої юнацькі вуса і робив свою справу. Мені довелося бути з ним на бойових: я підміняв заряджальника на гарматі його розрахунку. Я не бачив у житті людини, яка так рвалася виконувати свої обов’язки.
Він підносив мені снаряди зі швидкістю боліда формули F1. Мені доводилося стримувати його, бо його енергія і сила лилися через край.
Незважаючи на те що ми постійно його підколювали, хлопець здобув заслужену повагу – всі знали, що він воює з перших днів, пройшов горнило боїв під Києвом, дивом вижив...
Він рвався в піхоту. Вважав, що там принесе більше користі. Комбат перевів його у відділення ПТРК (протитанковий ракетний комплекс. – Ред.). ПТРКівці ті ще характерники! Але і їм доводилося стримувати “Аналітика”, бо він рвався в бій на найнебезпечніші ділянки. І ось знайшов свою долю...
Коли ви чуєте про бої місцевого значення або про те, що ми просунулися на декілька сотень чи десятків метрів, знайте, яку ціну доводиться за це платити.
Я не вірю в загробне життя. “Аналітик” теж не вірив. Але сьогодні він зробив крок у Вічність! Пам’ятайте його! Він загинув за ваше життя і свободу! Сергій БИКОВ
Примітка. Олександр Давидов-“Аналітик” (19.03.2003 – 8.05.2023) – випускник ліцею “Науковий” у Кропивницькому, студент філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З перших днів повномасштабної війни пішов у київську тероборону, потім узяв академвідпустку, щоб піти на фронт.
Прощалися з Олександром 16 травня перед ліцеєм у Кропивницькому, з якого він не так давно, окрилений планами й сподіваннями, пішов у доросле життя. 
|
