• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень
• Жовтень
• Листопад

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

20 квітня – другий день народження без іменинниці: Антоніна Литвин відійшла на Луки Сварожі торік 23 січня, за місяць перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Антоніна дорога нам людина, хранителька українських традицій і звичаїв, творчиня української культури, козачка Історичного клубу “Холодний Яр”.
Народилася вона 20 квітня 1940 року. Її рідне село Старе московська влада наприкінці 1950-х втопила у дніпровських водах, село сумує і покривається намулом на дні Кременчуцького водосховища.
Ось три згадки про Антоніну Литвин людей, які її знали…
Мирослава Пінковська: “Пані Антоніна – тепла сторінка нашого життя. Мій син Маркіян викладає вокал у Стрітенській кобзарській школі, створеній і подружжям Литвинів. Не раз бували в них у Гребенях. Не забути, як пані Антоніна, віком десь під 70, пару годин водила нас схилами Дніпра (ми ледь поспішали за нею), розповідаючи дивовижні історії про ці краї, де факти перемежовувалися з легендами і її уявленнями про світ. Пані Антоніна випромінювала шляхетне світло і безмежну віру в перемогу добра. Хай світла пам’ять про славне подружжя підтримує нас у відстоюванні України”.
Надія Лук’яненко: “Була дуже цікавою. Її розповіді зачаровували мовою і голосом. Ми мали честь бути в їхньому домі”.
Марія Гармаш: “Без тісного спілкування з родинами Литвинів і Бердників мені було б неможливо перейти багато випробувань у моїй долі і вистояти в боротьбі з нещадним комуністичним монстром. Дякую Богу за дар цього спілкування! Вічна пам’ять моїй дорогій посестрі!”

Редакція газети “Незборима нація”